Неандертальці з узбережжя сучасної Іспанії збирали молюсків переважно у холодну пору року — така ж сезонність спостерігалася у мисливців-збирачів і ранніх землеробів Європи, що жили на 100 тисяч років пізніше. Хоча така закономірність могла бути зумовлена дефіцитом інших джерел їжі, науковці не виключають, що неандертальці знали особливості екології молюсків, а також ураховували їхню поживність та ризики споживання — у зимові періоди збільшується м’язова маса молюсків і зменшується ймовірність отруєння ними. Дослідження опублікували в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.
Як дізналися, в яку пору року неандертальці збирали молюсків?
Науковці вже знали, що неандертальці не лише їли морських тварин, а й використовували мушлі та мінеральні пігменти для символічних або декоративних цілей. Однак, дослідників цікавило, чи вони збирали молюсків випадково, коли ті траплялися, чи дотримувалися певної сезонності.
Щоб це перевірити, археологи й геохіміки дослідили зібрані неандертальцями мушлі молюсків Phorcus turbinatus і Patella ferruginea з шарів печери Лос-Авіонес, вік яких оцінюють приблизно у 115 тисяч років. Ці види жили у припливно-відпливній зоні, де їх було легко збирати вручну. Період збору молюсків визначали за співвідношенням у крайніх шарах мушлі ізотопів кисню-18, яке відображає температуру води на момент загибелі молюска — у холодній воді рівень ізотопу зростає, у теплій — знижується. Виявилося, що найбільша кількість молюсків була зібрана у холодні періоди року, а найменша – улітку.
Можливо, у холодний період року неандертальцями було складніше полювати або збирати рослинну їжу. Однак, не виключено, що сезонність збору була пов’язана із безпекою — молюски швидко псуються у теплу погоду, а влітку унаслідок цвітіння водоростей у їхніх тканинах можуть накопичуватися токсини. До того ж саме в холодні місяці у досліджених видів молюсків збільшується м’язова маса та покращуються смакові властивості.
Що відомо про харчування неандертальців?
🥩 Групи неандертальців могли відрізнятися за традиціями приготування їжі, по-різному обробляючи м’ясо.
🦷 Схоже, що тваринна дієта рятувала неандертальців від карієсу — адже м’ясо потребує менше пережовування порівняно з рослинною їжею.
🪱 Науковці припускають, що неандертальці не гребували зіпсованим мясом з опаришами — можливо, так вони забезпечували себе необхідною кількістю білка.