Археологи знайшли рештки найдавніших вершників. Їм 5 000 років
Археологи знайшли у Європі рештки людей, які жили п'ять тисяч років тому, зі слідами верхової їзди на скелеті. Це найстаріші з відомих достовірних свідчень використання коней не лише задля харчових продуктів, але і як транспортний засіб. Відкриття опубліковане в журналі Science Advances.
Що вказало на те, що люди — вершники?
Дослідники Університету Гельсінкі разом з румунськими, польськими, болгарськими й угорськими колегами дослідили рештки 217 людей, більшість із яких належали до ямної археологічної культури. Останки знайшли на 39 локаціях у Румунії, Болгарії та Угорщині і датували їх V-II тисячоліттями до нашої ери. При вивченні скелетів науковці помітили у п'яти з них вірогідні ознаки того, що люди, яким вони належали, займалися за життя верховою їздою. Зокрема, це характерна зношеність хребців від підстрибувань на коні у русі та потовщення стегнової кістки у місцях прикріплення до неї м'язів стегна, що свідчить про їх часте напруження, наприклад, для утримування на коні. Усі ці рештки належали дорослим чоловікам, що жили у 3021-2501 роках до нашої ери.
Раніше було відомо, що у ті часи люди вже тримали коней задля їхнього молока та м'яса, але це перше дослідження, яке надає докази й про верхову їзду у ті часи. Її започаткування мало велике значення для розвитку та далекої міграції людських суспільств, даючи змогу долати більші відстані і швидше. До цього часу найстарішим свідченням їзди верхи було зображення вершника з Месопотамії датоване ІІ тисячоліттям до нашої ери, щоправда, незрозуміло, на якій саме тварині зображена людина — коні чи віслюкові.
Недавно археологи описали знайдене на Тернопільщині парне поховання коней, датоване 1500 роками до нашої ери. Тварин могли запрягати у колісницю чи віз.