Одні й ті самі ділянки мозку виявилися залученими в обробці граматичних правил із різних мов у людей-білінгвів, тобто тих, хто вільно спілкується двома мовами. Досі вважали, що мозок може окремо зберігати граматичні правила з різних мов. Але нове дослідження пояснює, чому білінгви іноді несвідомо використовують граматичні правила однієї мови до іншої. Про це розповіло видання The New York Times, а статтю опублікували в журналі JNeurosci.
Як перевіряли роботу мозку білінгвів?
Науковці запросили 23 добровольців, які говорили англійською та іспанською, і вивчали їхню активність мозку за допомогою магнітної енцефалографії. Поки учасники дослідження знаходилися в апараті для неї, дослідники просили їх змінити форму слова з однини на множину або ж повторити його без змін. Таке прохання активувало в учасників лобно-скроневу нейрональну мережу в лівій півкулі мозку приблизно за 100 мілісекунд після того, як вони почули завдання.
Як виявилося, під час граматичних вправ активність мозку в учасників була однаковою незалежно від того, попросили їх назвати слово англійською чи іспанською. На додачу до цього, такі ж показники активності зафіксували тоді, коли слово звучало однаково в обох мовах — як «таксі», наприклад. І навіть тоді, коли учасникам назвали взагалі неіснуючі слова, процес мислення під час утворення їхньої множини був таким самим. Це свідчить про те, що в мозку є універсальні механізми опрацювання граматичних правил у різних мовах або принаймні своєрідний «шаблон», на який і нашаровуються знання про ці граматичні правила.
Як мозок обробляє різні мови
🧠 Однак раніше у дослідженні науковці з’ясували, що при вивченні мови в дорослому віці мозок людей розділяє опрацювання різних мов між двома півкулями.
🧸 А коли діти з раннього віку вчать іноземну мову, то спільні ігри з матір’ю цією мовою не порушують синхронізацію мозку в дитини та матері, як вважали раніше.
🤰 При цьому немовлята змогли впізнати навіть ту іноземну мову, яку чули ще в утробі, відреагувавши на неї відповідною активністю мозку.
😷 Вивчення другої мови з раннього віку також пов’язали з більшою стійкістю людей до наслідків ковіду для мозку — вивчення мови в дорослому віці не мало такого ефекту.
🤔 А у двомовних родинах вплив матері на вивчення мови виявився удвічі більшим за вплив батька, що суперечить популярному підходу до виховання, де кожен із батьків має говорити «своєю» мовою.