Самки шимпанзе з Уганди передали своїм дитинчатам свою манеру спілкування з родичами. Спостереження за дикими приматами показало, що родичі по материнській лінії використовують однакову кількість рухів тіла, поз і виразів обличчя разом зі звуками, що можна пояснити впливом виховання матерями. А от з батьками чи іншими родичами по батьківській лінії такої схожості не виявили, що свідчить про відсутність чи несуттєвий внесок батьків у розвиток комунікативних навичок дитинчат. Дослідження опубліковане в журналі PLOS Biology.
Як з'ясували роль матерів?
Науковці два роки знімали на відео шимпанзе громади Каньявара — загалом 22 тварин віком від 10 до 48 років. Для кожного крику, гукання чи писку вчені підраховували, скільки невербальних сигналів тварина додає, як-от махання руками, погляди, пози, вирази обличчя.
Діапазон невербальних сигналів виявився широкий — від нуля до 15 сигналів за раз. Вік, стать і соціальний статус не впливали на цей показник. Однак манери спілкування шимпанзе з однієї материнської лінії були схожі між собою, а от по батьківській — ні. Якби особливості комунікації визначали гени, подібність проявилася б в обох випадках. Але оскільки самці шимпанзе не беруть участі у вихованні своїх дитинчат, а матері опікуються ними понад 10 років, дитинчата просто копіюють материнський стиль спілкування. Це означає, що здатність дітей переймати манеру спілкування від свого вихователя виникла в процесі еволюції ще до появи людини.
Чим цікаве спілкування шимпанзе
🙋 Самці шимпанзе, виявилося, мають свої діалекти жестової мови, на яких закликають самиць до спарювання.
📞 Шимпанзе мають і свого роду месенджери для передачі сигналів на відстані – пеньки дерев. Спостереження вказало, що ці примати барабанять по них саме як спосіб комунікації, а не демонстрації домінантності, як вважали раніше.
🤝 Мавпування у шимпанзе проявилося своїми особливостями. Вчені помітили, що шимпанзе охоче повторюють одне за одним… сечовипускання. Можливо, це укріплює між ними зв’язки.