Біохіміки використали сполуки зі сперми свиней, щоб доставити протипухлинні ліки в очі мишам, долаючи захисний бар’єр сітківки. За місяць після введення пухлини в мишей, яким вводили такі ліки, перестали рости, а зір тварин залишився таким, як у здорових родичів. Такі краплі допоможуть доставляти ліки в очі пацієнтів із пухлинами сітківки, адже інші методи лікування — ін’єкція в око, лазерна чи хімієтерапія — є інвазивними та можуть пошкодити здорову частину органа. Про це розповіли у Nature, а статтю опублікували в журналі Science Advances.

Ріст пухлин очей у мишей за 30 днів, зліва направо: без лікування; лікування вуглецевими точками; лікування вуглецевими точками, діоксидом марганцю та глюкозооксидазою; лікування попереднім комплексом, поміщеним у сполуки зі сперми; і лікування комплексом, поміщеним у сполуки зі сперми, які специфічно зв'язувалися з пухлиною. Zhao et al. / Science Advances, 2026

Чому для доставки ліків використали саме сперму?

У дослідженні використали екзосоми — невеликі «мішечки», у яких речовини з однієї клітини можуть переходити в іншу. Хоча такі екзосоми виділяють майже всі типи клітин, завдяки своїм екзосомам сперматозоїди здатні рухатися крізь жіночий репродуктивний тракт. Тому екзосоми сперматозоїдів випробували спершу на культурах клітин сітківки людей: вони змогли відкривати та закривати міжклітинні щільні контакти, які вибірково пропускають речовини у клітину.

Далі всередину екзосом помістили власне ліки — комплекс із вуглецевих точок, діоксиду марганцю та ферменту глюкозооксидази, які мали вбити ракові клітини. Щоб ліки не нашкодили здоровим клітинам, поверхню екзосом модифікували так, щоб вони зв’язувалися з фолієвою кислотою, якої значно більше на поверхні пухлинних клітин ретинобластоми, ніж на здорових. Коли ті самі ліки доставили без екзосом, ріст пухлин не припинився, бо вони просто не змогли дістатися ракових клітин. Водночас після введення ліків в екзосомах у клітинах ретинобластоми запускалися процеси самознищення.

Ліки вже випробували на безпечність на кролях, у яких єдиним побічним ефектом було почервоніння рогівки. Але перед початком використання для лікування людей їх потрібно протестувати на ефективність і безпечність при введенні протягом понад 30 днів. Науковці сподіваються, що такий підхід допоможе доставляти ліки й крізь інші бар’єри, наприклад, між кров’ю та мозком для лікування хвороби Альцгеймера.

Які незвичні способи лікарі використовують для доставки ліків

🐈 Щоб ліки змогли подолати бар’єр між кров’ю та мозком, лікарі помістили їх всередину котячого одноклітинного паразита токсоплазми, який самостійно потрапляє в мозок.

🧠 Іншим підходом до доставки ліків у мозок є використання йонних помп, які перекачують речовини між кров’ю та нервовими клітинами.

🧬 А от екзосоми з коров’ячого молока вже застосували для того, щоб захистити РНК-ліки від руйнування у шлунку та безпечно доставити їх до кишківника.