Кашалотів уперше зафільмували за використанням голови, щоб таранити одне одного. Таку поведінку описували ще моряки XVIII-XIX століть, коли кити топили кораблі, пробиваючи обшивку — це навіть лягло в основу твору «Мобі Дік» американського письменника Германа Мелвілла. Але науковці поки не знають, що саме спонукає китів до таких нападів, адже удари головою можуть загрожувати їхнім власним потрібним для ехолокації органам у черепі. Дослідження опублікували в журналі Marine Mammal Science.
Наскільки поширеною ця поведінка виявилася серед китів?
Під час спостереження за кашалотами (Physeter macrocephalus) біля Азорських і Балеарських островів у 2020-2022 роках науковці за допомогою дронів зафільмували три випадки використання ними голови як тарана. У всіх трьох випадках таку поведінку демонстрували молоді самці, у яких ще не до кінця розвинулися вторинні статеві ознаки. У двох випадках молоді самці стикалися між собою спершу головами, а потім один із них штовхав другого в бік. У третьому ж двоє самців спершу плавали один навколо одного, а потім один із них протаранив головою самицю, яка поспішно відпливла від них.
За випадком нападу на самицю науковці розрахували силу удару, яку мав молодий самець, — 200 кілоньютонів. Якби на його місці був дорослий кашалот, ця сила становила би близько тисячі кілоньютонів, що відповідає силі удару, яку раніше припускали за моделями зіткнень кашалотів з іншими китами та кораблями. Дослідники припускають, що причиною для такої поведінки можуть бути конфлікти між самцями за самицю або підготовка до таких сутичок у дорослому віці. І хоча попередні результати моделювання вказували на те, що голова кашалотів здатна витримувати деякі зіткнення без шкоди для органів ехолокації, поки невідомо, як кити балансують між шкодою для голови та потенційними перевагами від тарана головою.
- Інші китоподібні, косатки, вже в цьому столітті відзначилися тим, що потопили польську яхту в Гібралтарській протоці у 2023 році.