Хіміки створили аналоги молекули ЛСД, які не викликають галюцинацій і потенційно менш токсичні для серцево-судинної системи, але можуть стимулювати ріст нейронів та виявляти антипсихотичний ефект. Досі негативні ефекти ЛСД обмежували його застосування у медицині, але нова робота показує, що його молекулу можна змінювати так, щоб отримувати безпечніші препарати з потрібними властивостями. Однак, поки що ефект нових сполук перевірили лише на клітинних моделях і мишах. Дослідження опублікували в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.

Хіміки позбавили ЛСД здатності викликати галюцинації й одночасно зробили безпечнішим для серця. GIPHY

Навіщо дослідникам знадобилося створювати аналоги ЛСД?

Діетиламід лізергінової кислоти (ЛСД) взаємодіє одразу з низкою рецепторів мозку, зокрема з трьома підтипами серотонінових рецепторів — 5-HT2A, 5-HT2B і 5-HT2C. Активацію 5-HT2A та 5-HT2C пов’язують з терапевтичними ефектами ЛСД, зокрема, взаємодія з 5-HT2A має стосунок як до галюциногенних ефектів, так і до стимуляції нейропластичності — здатності мозку адаптуватися до змін. Натомість тривала активація рецептора 5-HT2B може призводити до ураження клапанів серця.

Теоретично, запобігти небажаній активації 5-HT2B можна, якщо дещо змінити форму молекули ЛСД так, щоб вона не зв’язувалася з цим рецептором. Однак, практично, молекула ЛСД містить складне ерголінове ядро з чотирьох взаємопов’язаних кілець, названих А, В, С, і D, і досі науковцям не вдавалося з’ясувати, які саме складові цього ядра відповідають за фармакологічні властивості ЛСД. Розв’язанням цієї проблеми зайнялася група американських вчених на чолі з дослідниками з Інституту психоделіків і нейротерапії Університету Каліфорнії.

Як вивчали ефекти аналогів ЛСД?

Для того щоб визначити, які саме складові молекули ЛСД зумовлюють її властивості, науковці створили серію з дев’яти її спрощених аналогів, які замість чотирьох кілець могли містити три, два або навіть одне кільце, та перевірили їхню біологічну активність. У лабораторних експериментах усі спрощені сполуки зв’язувалися з ключовим для психоделічного ефекту рецептором 5-HT2A слабше за ЛСД. Загалом що більше кілець ерголінового ядра зберігалося, то краще молекула взаємодіяла з рецептором, але жодна з нових сполук не активувала його так, як оригінальна.

Структура молекули ЛСД (у центрі) і дев'яти її похідних із різною будовою й активністю. Andras Domokos & Andrian G. Basargin / UC Davis

Наступним етапом дослідники перевірили на мишах, які фізіологічні ефекти мають синтезовані сполуки. Психоделічний ефект мала лише одна з них, що містила кільця А і D вихідного ядра — появу ефекту відстежували за реакцією посмикування голови, інтенсивність якої у мишей корелює з силою галюциногенного ефекту в людей. Водночас у деяких сполук виявили корисні терапевтичні ефекти. Наприклад, трициклічний аналог, що містив кільця А, В і С, активував рецептор 5-HT2A значно слабше за ЛСД, але одночасно менше взаємодіяв з небажаним 5-HT2B. Оскільки з попередніх досліджень відомо, що активація 5-HT2A може стимулювати ріст нейронів, автори розглядають цю сполуку як можливу основу для створення негалюциногенних психопластогенів — сполук, що посилюють здатність нервових клітин перебудовувати зв'язки.

Ще більш незвичними виявилися властивості однієї зі сполук, що містила кільця В і С. Вона майже не активувала 5-HT2A та 5-HT2B, але взаємодіяла з рецептором 5-HT2C і кількома іншими серотоніновими рецепторами та мала антипсихотичний ефект — пригнічувала надмірну рухову активність, спричинену амфетаміном.

Як планують використовувати нові сполуки?

Хоча досліджень на клітинних моделях та мишах недостатньо для того, щоб говорити про медичне застосування нових сполук, це дослідження показало, що властивості ЛСД можна цілеспрямовано змінювати, вилучаючи окремі частини його молекули. Такий підхід може допомогти створювати сполуки, що зберігають терапевтичні ефекти психоделіків, але мають меншу здатність спричиняти галюцинації або активувати рецептори, пов’язані з небажаними ефектами.

Що відомо про корисні ефекти психоделіків

🍄 Псилоцибін виявився корисним для лікування нападів мігрені та кластерного головного болю.

✌️ Двох приймань ЛСД виявилося достатньо для зниження тривожності у пацієнтів, зокрема із загрозливою для життя недугою.

👁 Американські дослідники описали випадок чоловіка, у якого після вживання псилоцибінових грибів колірна сліпота стала менш вираженою, а тимчасово навіть зникла.

💊 Приймання малих доз психоделіка ЛСД вдома зменшило прояви великого депресивного розладу вдвічі за вісім тижнів.

🙅‍♀️ Однак, в іншому дослідженні виявили, що ефективність терапії з застосуванням психоделіків не перевищує ефективність лікування звичайними антидепресантами.