На сайті космічного телескопа «Габбл» опублікували новий знімок протопланетної туманності «Яйце» із пиловим тором — своєрідним «бубликом», що приховує центральну зорю. Її випромінювання виходить із центру туманності видимими променями, які простягаються крізь хмари пилу. Будова туманності свідчить про серію координованих викидів речовини з ядра зорі, які можуть бути наслідком її взаємодії з зорею-компаньйоном.
На що вказують нові деталі туманності, побачені «Габблом»?
Протопланетні туманності є рідкісними об’єктами, що відображають коротку перехідну стадію пізньої еволюції сонцеподібних зірок. Космічний телескоп «Габбл» отримав детальне зображення протопланетної туманності CRL 2688, або «Яйце», яка розташована приблизно за тисячу світлових років від Землі, у сузір’ї Лебедя. Ця туманність є найпершою, наймолодшою та найближчою до Сонця з усіх виявлених протопланетних туманностей. Центральна зоря туманності, яка є колишнім ядром вмираючої зірки, ще не досягла температури для іонізації навколишнього газу, тому туманність світиться внаслідок відбитого від пилових і газових хмар світла.
Концентричні структури, що оточують туманність, ймовірно, утворилися через взаємодію речовини, раніше викинутої зорею, з менш масивною і невидимою зорею-компаньйоном. Дослідження CRL 2688 дозволить астрономам спостерігати процеси викиду речовини та формування пилових оболонок зір у реальному часі, перевіряти моделі пізньої зоряної еволюції та взаємодії небесних тіл у подвійних системах. Це важливо для розуміння механізмів збагачення міжзоряного середовища пилом і газом, який згодом стає матеріалом для нових зоряних систем та планет, подібних до Сонячної системи.
- Назву «Яйце» також має галактика, розташована аж за 326 мільйонів світлових років від Землі. Її помітили за взаємодією з галактикою «Пінгвін», у якій зближення галактик запустило активне зореутворення.