Космічний телескоп «Габбл» повторно зазнимкував область зореутворення в Потрійній туманності майже через три десятиліття після перших знімків. Порівняння даних виявило помітні зміни морфології газу й пилу, зокрема рух струменів речовини від молодих протозір. Це спостереження підтверджує, що еволюцію туманностей і молодих зір можна спостерігати навіть протягом людського життя, а не лише відтворювати за моделями.
Як можна побачити зміни туманності за життя людини?
Потрійна туманність (Мессьє 20 або NGC 6514) розташована в сузір’ї Стрільця на відстані близько 5000 світлових років і є типовою областю активного зореутворення. Зазвичай подібні структури еволюціонують упродовж тисяч і мільйонів років, тому їхні зміни вважаються практично непомітними в людських часових масштабах. Саме тому астрономи поставили собі завдання: перевірити, чи можливо зафіксувати динаміку процесів, рух газу та пилу упродовж лише кількох десятиліть. Для дослідження використали архівні зображення телескопа «Габбл», отримані у 1997 році, та нові спостереження, виконані з використанням удосконаленої камери з вищою чутливістю і ширшим полем зору.
Особливий інтерес викликала структура, неформально названа «космічним морським слимаком». У його «голові» розташована протозоря, яка періодично викидає струмені речовини. Ці струмені допомогли дослідникам виміряти швидкість космічних потоків і оцінити їхній вплив на навколишню туманність. Крім того, науковці зафіксували ознаки руйнування протопланетних дисків під дією інтенсивного ультрафіолетового випромінювання масивних зір. У туманності одночасно співіснують різні стадії еволюції: щільні темні області, де формування зір триває, та регіони, де газ уже розсіяний і залишилися сформовані зорі, видимі на знімку як яскраві помаранчеві сфери.
Які відкриття робив телескоп «Габбл»
🔵 За допомогою цього космічного телескопа науковці простежили зміни в синявості Урана за 20 років — вони виявилися пов’язаними з коливаннями розподілу метану в атмосфері.
🥚 На знімках телескопа «Габбл» дослідники розгледіли сліди зорі-компаньйона в центральної зірки у протопланетній туманності «Яйце».
🌟 У парі з обсерваторією «Чандра» космічний телескоп зафіксував сферу зоряного вітру від зорі за межами нашої системи — досі науковці досліджували таку сферу лише в Сонця.
🧛♂️ Знімки «Габбла» також допомогли встановити, що відома зоря «Чивіто Дракули» має найбільший із відомих протопланетний диск, у якому достатньо матеріалу для формування декількох газових гігантів.