«Джеймс Вебб» сфотографував галактику Вольф-Ландмарк-Мелотт. Це ізольована карликова галактика, яка знаходиться всього у трьох мільйонах світлових років від нас. На новому фото можна розрізнити зорі за їхнім розміром, температурою, світністю та віком. Така детальність знімку допоможе астрономам відтворити історію як появи галактики, так і народження в ній зірок. Зображення опубліковані на присвяченому «Джеймсу Веббу» сайті NASA.

Цей знімок частини галактики WLM отримали в інфрачервоному діапазоні за допомогою камери NIRCam. Синім кольором зображено світло на довжині хвилі 0,9 мікрометра, блакитним — 1,5 мікрометра, а жовтим та червоним — 2,5 та 3,4 мікрометра відповідно. Цей знімок добре демонструє, як телескоп може розрізняти навіть дуже тьмяні зорі. NASA, ESA, CSA, Kristen McQuinn (RU); Zolt G. Levay (STScI)

Інфрачервоний телескоп «Джеймс Вебб» націлився на нашу сусідню галактику — карликову та ізольовану галактику Вольф—Ландмарк—Мелотт, (WLM). Вона знаходиться на відстані трьох мільйонів світлових років від нас та дуже цікава астрономам саме через свою ізольованість — схоже, на неї не впливала взаємодія з іншими галактиками, а тому вона є чудовою моделлю для вивчення еволюції галактик та зірок у них. Галактика WLM дуже бідна на елементи, важчі за водень і гелій, а дослідження ще за допомогою телескопа «Габбл» показували, що близько половини зірок галактики утворилися близько 13 мільярдів років тому.

Порівняння знімків однієї і тієї самої частини галактики, які зробили інфрачервоний телескоп «Спітцер» у 2010 році та «Джеймс Вебб» зараз. На світлині від «Спітцера» блакитним ілюстровано світло на довжині хвилі в 3,6 мікрона та 4,5 мікрона у помаранчевому. NASA, ESA, CSA, IPAC, Kristen McQuinn (RU); Zolt G. Levay (STScI), Alyssa Pagan (STScI)

І завдяки тому, що «Джеймс Вебб» бачить в інфрачервоному діапазоні, астрономи мають можливість уточнити властивості зірок, які входять у WLM, зокрема їхній вік, що стане у пригоді в дослідженні формування найперших світил. На знімок також потрапило кілька фонових галактик із яскравими припливними хвостами, а зорі на передньому плані мають характерні для фото «Джеймса Вебба» вісім променів, які виникають внаслідок дифракції від особливостей конструкції його дзеркала.

Кого ще «передивився» «Джеймс Вебб»

🌌Звісно, знімки «Джеймса Вебба» обов'язково порівнюватимуть із роботою телескопа «Габбл» як його попередника. І в цьому є сенс. Наприклад, на місці, де «Габбл» бачив всього одну галактику, «Джеймс Вебб» побачив аж дві. І це, можливо, найдавніше злиття галактик з відомих

🌟Також до «Джеймса Вебба» астрономи і не підозрювали, що екзотична подвійна зірка Вольфа — Райє оточила себе аж 17 оболонками. Доти наземні телескопи бачили всього два пилових кільця навколо неї

🩻І наостанок запрошуємо подивитися, як виглядає космос в одразу двох невидимих людському оку діапазонах — рентгенівські знімки телескопа «Чандра» поєднали з фото «Джеймса Вебба»