Радіотелескоп LOFAR допоміг астрономам створити першу детальну радіомапу неба над Північною півкулею. На ній — понад 13 мільйонів космічних об’єктів, серед яких багато явищ із надзвичайно високою енергією, таких як наднові. Отримані дані містять найбільшу на сьогодні вибірку активних галактик із надмасивними чорними дірами в центрі, що активно поглинають матерію та впливають на зореутворення. Дослідження опублікували в журналі Astronomy&Astrophysics.
Як змогли зробити загальну радіомапу?
Спостереження за допомогою радіотелескопів дозволяють розгледіти надмасивні чорні діри, які після поглинання навколишньої речовини вивільняють частину енергії вигляді потужних джетів — потоків плазми, розігнаної майже до швидкості світла. Щоб зібрати вибірку галактик із активними надмасивними чорними дірами, міжнародна команда астрономів провела масштабний огляд неба, використовуючи мережу радіоантен LOFAR, розташованих у Нідерландах та інших країнах Європи. Разом вони працюють як єдиний інтерферометр із дуже високою роздільною здатністю. Протягом понад десяти років дослідники спостерігали небо на частотах 120–168 мегагерців, охопивши близько 88 відсотків північної небесної півкулі.
Під час огляду астрономи зібрали близько 18,6 петабайта даних, а їхня обробка потребувала понад 20 мільйонів годин обчислень. Однією з головних технічних проблем стало спотворення радіосигналів під час проходження через іоносферу Землі, але його вдалося уникнути завдяки калібруванню й автоматизованим системам обробки даних. У результаті дослідники створили каталог, що містить активні галактики з надмасивними чорними дірами, залишки наднових, протяжні радіогалактики та інші рідкісні об’єкти. Отримані дані показали, що властивості джетів залежать не лише від маси чорної діри, а й від характеристик самої галактики та її навколишнього середовища. Крім того, огляд дозволив оцінити темпи зореутворення в мільйонах галактик і дослідити великомасштабні магнітні поля, які можуть простягатися на мільйони світлових років.
Як астрономи картують Всесвіт
🗺 За допомогою космічної обсерваторії SPHEREx астрономи створили інфрачервону карту неба у 102 кольорах, яка розкрила розподіл речовини в Чумацькому Шляху.
🔭 Найбільшу та найдетальнішу інфрачервону карту Чумацького Шляху створили за допомогою телескопа VISTA, що розгледів приховані об’єкти нашої Галактики.
🕳 А за картою загиблих зір — чорних дір і нейтронних зірок — астрономи встановили, що такі об’єкти простягаються на площу, що значно більша за Чумацький Шлях.