Історики знайшли записи з середньовічного англійського маєтку, у яких ідеться про хворобу 22 селян, через яку ті були змушені покинути роботу в маєтку влітку 1349 року. Найімовірніше, вони захворіли на чуму, яка тоді спричинила епідемію не тільки в Англії, але й в усій Європі, частинах Азії та Африки. Хоча більшість записів того періоду стосуються смертей від чуми, усі 22 селян одужали — у середньому за три-чотири тижні. Дослідження опублікували в журналі Historical Research.
Що записи розповіли про видужання від чуми?
Історики досліджували пергамент, який знайшли в книзі записів Абатства Рамзі у Ворбойз на сході Англії. Він містив записи про селян, які винаймали землю та мусили за це виконувати роботу в маєтку. Так 22 осіб улітку 1349 року брали лікарняний — у цій місцевості їм було дозволено покидати роботу на незвично довгий термін, аж до року й одного дня. Хоча всі селяни захворіли настільки сильно, що не могли виконувати свої обов’язки, тривалість їхньої відсутності різнилася.
Наприклад, один із селян у записах, Генрі Браун, повернувся до роботи вже за тиждень після хвороби. Водночас найдовше прохворіли двоє інших селян, Джон Дерворт й Аґнес Молд, яких не було на території маєтку протягом дев’яти тижнів. Підтвердженням того, що принаймні більшість селян мали саме чуму, є не лише збіг у часі з епідемією 1346-1353 років, знаною як «Чорна смерть». У 1348-1349 роках кількість лікарняних в десять разів перевищувала кількість для середньостатистичного року. І більшість цих лікарняних припадала саме на літо, коли спалахи чуми були найчастішими.
- У швидкому поширенні чуми звинуватили виверження вулканів у тропіках, через що у Європі вимушені були імпортувати зерно з регіонів, де вже розвивалася епідемія.
- А от свідчення про швидке поширення чуми в Азії, як виявилося, були наслідком неправильного прочитання новели сирійського письменника XIV століття.