Зміни клімату зменшили продуктивність сільського господарства

Дослідники розробили нову економетричну модель, щоб оцінити вплив погоди на глобальну загальну факторну продуктивність сільського господарства та порівняли цю модель із різними кліматичними сценаріями. Виявилося, що починаючи із 1961 року продуктивність впала на 21%, а у найспекотніших місцях Землі ця цифра становить 26–34%. Стаття про це надрукована у журналі Nature Climate Change.

Glenn Carstens-Peters / Unsplash

Що таке загальна факторна продуктивність сільського господарства?

Для вимірювання ефективності сільськогосподарських систем науковці застосовують таке економічне поняття як загальна факторна продуктивність сільського господарства. Цей показник демонструє, наскільки ефективно угіддя, робота працівників, капітал та матеріали використовуються для виробництва врожаю та худоби в країні чи світі. Коли за допомогою постійної кількості ресурсів виробляється більша кількість продукції, ресурси використовуються більш ефективно, і загальна факторна продуктивність збільшується.

Що аналізували дослідники?

Інвестиції в сільськогосподарські дослідження підвищили продуктивність сільського господарства, але це було розподілено нерівномірно по всьому світу. Крім того, є ознаки того, що це підвищення сповільнюється. У той же час діяльність людини за останні півтора століття спричинила підвищення глобальних температур більш ніж на один градус Цельсія у порівнянні із доіндустріальним рівнем. Це впливає на глобальні погодні умови, які є важливими для сільського господарства. Однак наслідки таких антропогенних змін клімату на сільськогосподарський сектор усе ще не визначені, ​​оскільки більшість досліджень зосереджені на майбутніх прогнозах. Натомість дослідники вирішили кількісно оцінити вплив кліматичних змін на глобальну продуктивність сільського господарства, починаючи із 1961 року. Замість того, щоб зосереджуватись на врожайності сільськогосподарських культур або виробництві сільськогосподарської продукції, вчені використали показник загальної факторної продуктивності сільського господарства. Вони створили економетричну модель, що пов’язує зріст факторної продуктивності сільського господарства із змінами погоди. Модель враховує середню температуру та загальну кількість опадів за 5-місячний період навколо «зеленого сезону» кожної країни — місяця із найбільшим зростанням рослин.

Що показали результати?

Команда виявила стійкий взаємозв'язок між факторною продуктивністю сільського господарства та змінами погоди. Так, вищі температури протягом зеленого сезону є визначальними для факторної продуктивності. Результати демонструють зниження глобальної ефективності сільського господарства з 1961 року на 21%, що, на думку дослідників, еквівалентно повній втраті останніх 7 років зростання продуктивності. Крім того, науковці роблять висновок, що глобальне сільське господарство стає все більш вразливим до постійних наслідків зміни клімату. Найбільше постраждали теплі регіони, такі як Африка, Латинська Америка та Кариби. Тут продуктивність сільського господарства впала на 26–34%. Таким чином, дослідження свідчить про те, що зміни клімату все більше зменшують ефективність сільського господарства, і станом на 2020 рік цей вплив вже був значним та відчутним. Автори статті роблять висновок, що поточного рівня інвестицій у сільськогосподарські дослідження може бути недостатньо, щоб підтримати темпи зростання продуктивності сільського господарства на рівні XX століття.

Детальніше про зміни клімату читайте у нашому матеріалі «Глобальне потепління — не міф?»