Збільшення глобальної температури повітря на 1,5-2 градуси Цельсія від доіндустріального рівня зробить великі частини Землі періодично небезпечно спекотними для людини. Перебування у таких місцях протягом кількох годин загрожуватиме життю навіть здорових дорослих людей, пише New Scientist з посиланням на статтю у журналі Science Advances.
Craig Manners / Unsplash
Яка температура загрожує життю?
Дослідники Оксфордського університету та Центру дослідження клімату імені Вудвелла зацікавилися, коли та де температура довкілля через зміну клімату сягне критичної для виживання людини позначки. Вони проаналізували дані з 357 метеостанцій по всьому світу, звертаючи увагу на частоту випадків, коли датчики реєстрували протягом тривалого часу температуру вологого термометра в 35 чи більше градусів. Цей показник вважають верхньою межею температури довкілля, за якої людина може виживати протягом 6 годин, і дорівнює приблизно 40 градусам сухого термометра при вологості в близько 71 відсоток. Різниця обумовлена тим, що випаровування вологи з поверхні охолоджує термометр. Але зі зростанням відносної вологості повітря випаровування знижується, що також справедливо і для людського організму. Тому висока температура у поєднанні з високою вологістю перешкоджає ефективному випаровуванні поту зі шкіри, а отже, й охолодженню, і довгий час людський організм її не витримує без шкоди здоров'ю.
Що показали розрахунки науковців?
Наразі глобальна температура повітря зросла трохи більш ніж на градус, у порівнянні з доіндустріальним показником. І згідно з розрахунками вчених, за цієї умови для 82,5 відсотків метеостанцій шанс фіксувати температуру вологого термометра в 35 градусів Цельсія щонайменше 6 годин поспіль складає один випадок на сто років. Винятком є найбільш спекотні та спекотно-вологі регіони планети, як-то Перська затока, східне узбережжя Китаю, частини Центральної Америки.
За збільшення глобальної температури на 2 градуси від доіндустріального рівня лише 63,9 відсотка метеостанцій реєструватимуть небезпечну температуру раз на століття. А частка тих, де екстремальний показник набуде регулярності в межах десятиліття, зросте із 8,1 до 25,3 відсотка. При цьому випадки стануть частішими і в нових регіонах — у Європі на північ від Середземномор'я та в США на північ від Східного Узбережжя та Середнього Заходу.