Біологи з Австралії та Китаю дослідили, у яких ситуаціях вухаті круглоголовки демонструють розгорнуту пащу, і дійшли висновку, що поведінка радше є захисною реакцією проти хижаків, ніж способом комунікувати із особинами свого виду. Своїми висновками вчені поділилися у журналі Biological Journal of the Linnean Society.
Вухата круглоголовка до та після розгортання пащі. Martin Whiting, Qiang Dai / Biological Journal of the Linnean Society, 2022
Круглоголовка вухата (Phrynocephalus mystaceus) — це вид ящірок із родини Агамових (Agamidae), які водяться в Центральній Азії. Їхньою особливістю є наявність щічних складок у кутах рота. Вони в спокійному стані непомітні, але коли тварина їх навмисне демонструє, то її паща наче розгортається, виставляючи напоказ почервонілу слизову оболонку рота. Цей вираз, очевидно, спрямований на певного глядача, але чи призначений він приваблювати протилежну стать, по-інакшому комунікувати з особинами свого виду або ж відлякувати хижаків — до кінця не зрозуміло. Про це подумали біологи Університету Макуорі, Австралійського національного університету та Китайської академії наук, і провели власне дослідження.
Упіймавши посеред піщаних дюн китайської пустелі Тукай 31 круглоголовку, науковці виміряли їхні параметри тіла та долучили до експериментів у лабораторії. Щоб перевірити, чи слугує незвичне пристосування ящірок внутрішньовидовій комунікації, вчені спостерігали, як часто розгортають пащу самці та самки в присутності особин протилежної та своєї статі. А щоб з'ясувати, чи прагнуть вони відлякати великим ротом ворогів, порівнювали частоту демонстрації пащі, коли вчені підсовували їм модель птаха чи просто палицю.
Версія про те, що розгорнута паща є сигналом для соціальної комунікації, не підтвердилася. Вчені не виявили суттєвих відмінностей у величині складок рота у самців та самок, що могло б указувати на них як об'єкт статевого добору, а також самці не показували частіше пащу при спілкуванні одне з одним, тому не можна сказати, що воно додає конкурентоспроможності за самку.
Коли круглоголовок лякали птахом, 61 відсоток із них реагували втечею, а 3 відсотки — розгорнутою пащею. У випадку з палицею 10 відсотків утікали, та жоден не демонстрував повністю роззявленого рота. Далі вчені повторили експеримент, але вже в природних умовах, і 12 відсотків піддослідних розгорнули складки рота. Та коли вчені заставали ящірок зненацька, хапаючи в ласо із зубної нитки, аж 84 відсотки проявили досліджувану поведінку. Із чого біологи зробили висновок, що таки мають справу із захисною поведінкою, спрямованою відлякати або ошелешити ворога, отримавши мить для порятунку.
Що цікаво, складки у самців виявилися більш помітними з пташиної точки зору. Можливо, самці вразливіші до нападу цих хижаків через свою поведінку чи інші особливості, тому потребують більшого захисту. Але чи справді розгорнута паща допомагає відвадити хижака, ще слід з'ясувати.