Вчені з Гарварду виявили на присосках щупалець восьминогів чутливі клітини, завдяки яким вони відчувають смак усього, до чого торкаються. У такий спосіб тварини можуть відрізнити камінь на дні моря від їжі та отруйної здобичі, йдеться у статті в журналі Cell.
Нюх і смак у морі
Чимало морських тварин мають органи нюху, які допомагають їм вловлювати водорозчинні та, можливо, погано розчинні хімічні сполуки. І зазвичай ми уявляємо цей нюх, як такий на землі, що виявляє запах чогось на відстані. Для сприймання деяких нерозчинних речовин потрібно досить близько з ними контактувати, що забезпечується смаковим аналізатором. Чи не найособливіший він у восьминогів. Вчені вже деякий час підозрювали, що ці тварини під час переміщення та обмацування морського дна насправді розшукують здобич, куштуючи на смак все, до чого торкаються їхні щупальця. До цього часу науковці дуже слабо уявляли, яким чином восьминогам це вдається, поки біологи з Гарвардського університету не запропонували власне пояснення.
Як восьминоги відчувають смак?
Науковці взялися досліджувати каліфорнійського двоплямистого восьминога (Octopus bimaculoides). Завдяки вивченню тварини на мікроскопічному та молекулярному рівнях вчені виявили на поверхні їхніх присосок чутливі клітини з розгалуженими кінцями. Вони їх ізолювали та з'ясували, що вони реагують на різні подразники: одні з них на дотик, інші - на хімічні речовини, наприклад, рибні екстракти. Щоб з'ясувати, як працюють ці смакові клітини, дослідники вбудували їхні протеїни у культури людських та жаб'ячих клітин за допомогою генної інженерії. Потім перевірили, як вони реагують на різні хімічні сполуки, з якими зазвичай контактують восьминоги в природних умовах.
На подив учених, їхні модифіковані клітини зреагували лише на один клас речовин - терпеноїди. Вони присутні в організмах багатьох морських тварин, деякі з яких використовують терпеноїди як захист. Цікаво, що ці речовини погано розчиняються у воді, тому користь такого пристосування спочатку спантеличила дослідників.
Як це допомагає восьминогам?
Автори роботи вважають, що завдяки цим рецепторам восьминоги можуть швидко схопити здобич, до якої торкнулися, не даючи їй відпливти. Вони підтвердили здогадки у лабораторних умовах, коли у великих цистернах давали можливість восьминогам намацувати дно, де хаотично розміщені терпеноїдні приманки. При контакті з одними речовинами тварини починали швидко намацувати те місце, а при контакті з іншими - швидко відпливали. Ймовірно, так вони визначають, чи натрапили на їстівну або отруйну здобич.