На думку американських вчених, описаний ними випадок може бути першим, коли імунна система пацієнта, зараженого вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), поборола збудника без сторонньої допомоги. Висновок ґрунтується на аналізі 1,5 мільярдів клітин пацієнта, у жодній із яких не знайшли функціональної копії ВІЛ. Про це пишуть дослідники у своїй статті в журналі Nature.
Описані всього два випадки, коли люди змогли знизити концентрацію вірусу імунодефіциту людини в їхньому організмі до такого рівня, коли їх більше неможливо виявити. Обидва пов’язані з трансплантацією кісткового мозку. Але якщо судити по новому дослідженню вчених з Інституту Рейгона, виявляється, що деякі люди можуть позбуватися вірусу й без сторонньої допомоги.
Елітні контролери ВІЛ
Американські вчені досліджували те, як організм деяких пацієнтів стримує розмноження ВІЛ в організмі. Таких людей називають елітними контролерами, бо вони здатні підтримувати ВІЛ на дуже низькому рівні або навіть на такому, що не дає змоги виявляти вірус. Такі люди дуже довго не проявляють жодних симптомів чи уражень унаслідок інфекції, але вони складають лише 0,5 відсотка ВІЛ-інфікованих. Решті людей доводиться все життя приймати медикаменти, щоби досягти такого ж результату.
Що виявили вчені?
Серед десятків учасників дослідження особливо вирізнилися двоє. У пацієнта EC1 вчені виявили лише одну функціональну копію ВІЛ у більш ніж 1 мільярді кров’яних клітин. Але навіть вона знаходилася в тій частині геному, яка не дає йому змогу розмножуватися. А в пацієнтки EC2, яка 25 років прожила з інфекцією, вчені взагалі не виявили функціональних копій вірусу, навіть коли проаналізували понад 1,5 мільярда її клітин. Раніше таке спостерігали лише в «берлінського пацієнта» — першої людини, яка вилікувалася від ВІЛ-інфекції за допомогою трансплантації клітин кісткового мозку.
Чим вони особливі?
Науковці розшифрували геном клітин кісткового мозку 64 елітних контролерів та 41 ВІЛ-інфікованого на антиретровірусній терапії, щоби виявити відмінності між ними. Виявилося, що в елітних контролерів вірусні копії частіше за інших заражених розміщувалися на некодуючих ділянках ДНК. Але коли вчені заразили культуру клітин елітних контролерів in vitro, то побачили, що ВІЛ вбудовувався в генетичний матеріал так само, як і в більшості інфікованих.
На основі цього дослідники припустили, що причина не в особливостях геному, а імунній системі контролерів. Вона залишає живими та дає змогу розмножуватися лише тим клітинам, які можуть контролювати ВІЛ. І в деяких випадках це призводить навіть до виліковування від інфекції, як це могло статися із пацієнткою EC2.
Водночас автори наукової статті зазначають, що потрібні додаткові дослідження, щоб упевнитися в правдивості їхніх висновків.