Біологія
Біологія

Важке дитинство зробило самок павіанів анубісів менш соціальними

Самки павіанів анубісів, у яких було важке дитинство, у старшому віці гірше пристосовуються до свого суспільства, менше і гірше взаємодіючи з іншими самками. Як показує дослідження американських вчених у журналі Proceedings of the Royal Society B, через несприятливі умови молоді павіани не займалися розвитком соціальних навичок, зберігаючи ресурси для виживання, внаслідок чого інші члени групи не розуміють їх та уникають.

Papio anubis. Africa Freak

Papio anubis. Africa Freak

Вивченням чого займалися науковці?

Стрес у ранньому житті — дитинстві та підлітковому віці — може мати довгострокові наслідки, які впливатимуть на все доросле життя. Наприклад, негативні події у ранньому віці пов'язують із гіршим здоров'ям, скороченням тривалості життя та гіршою пристосовуваністю, причому не лише у людей, а й в інших тварин. Деякі дослідження також показують, що при важкому дитинстві особини стають менш соціальними. А це додатково може погіршувати виживаність та добробут, особливо у соціальних видів. Ми вже писали раніше, що самки жираф теж живуть довше, якщо є товариськими і гуртуються з іншими самками, у порівнянні з самотніми. Науковці з Нью-Йоркського університету, Університету Каліфорнії в Сан-Дієго та Університету Арізони вирішили детальніше з'ясувати зв'язок між ранніми переживаннями та соціальністю у подальшому житті. Для цього вони взялися вивчати павіанів анубісів (Papio anubis).

Чому саме цих тварин обрали для дослідження?

Павіани є сильно соціальними істотами, які живуть великими групами із багатьма самками та самцями. Самки при цьому залишаються протягом усього життя в групах, із яких походять, і формують тривалі соціальні відносини із іншими самками, особливо із родичами по материнській лінії. Тісніші зв'язки і більша їх кількість означають для них переваги, як-от довше життя та краща виживаність їхнього потомства. Натомість негативні, стресові події у юному віці спричиняють, серед іншого, погіршення фертильності та виживаності потомства.

Тож вчені стали вивчати самок павіанів анубісів у трьох групах у Кенії. Спостереження за цими тваринами проводять вже не одне десятиліття, тому спорідненість між ними відома ще з 1970-х років. Щоб зібрати нові дані, науковці спостерігали за кожною дорослою та незрілою самкою. Особливу увагу звертали на соціальні взаємодії досліджуваних тварин та їхню типову вокалізацію. Таким чином вдалося зібрати 2 615 годин спостережень за 31 самкою. Важке раннє життя павіанів визначали за такими умовами: якою була біомаса лугів у перший рік життя (показник сприятливості середовища, достатку поживи), наскільки великою була група при народженні (показник внутрішньогрупової конкуренції), чи втрачала самка в дитячому віці матір (травмувальна подія), яким був період між народженнями дитинчат у її матері (показник стану матері) та яким дитинчам була за порядком (показник досвідченості матері).

Як саме важке дитинство вплинуло на соціальне життя самок?

Що важчим було раннє життя самок павіана, тим менш соціальними вони є згодом загалом і мають гірші відносини з іншими самками. Але що цікаво, ефект сильніше проявлявся не у їхньому ставленні до інших павіанів, а навпаки — це вони отримували менше грумінгу і до них рідше підходили. Але їхня поведінка теж мала особливості. Коли вони наближалися до своїх родичів, то рідше видавали характерне рохкання, яке сприймається у павіанів як ознака дружелюбності, а відсутність його викликає стрес, бо вказує на непередбачуваність. І ймовірно, саме тому ставлення до самок, які пережили важкий період, гірше, ніж до інших. Про це свідчить те, що у самок, які частіше рохкали, було більше соціальних взаємодій: до них частіше підходили і надавали грумінг, і вони самі частіше підходили до інших, хоча грумінг надавали дещо рідше.

Вчені пояснюють вплив важкого дитинства на соціальність тим, що через нього у самок розвинувся спосіб взаємодіяти з іншими, який є соціально менш прийнятним. Можливо, у ті важкі часи він допомагав їм вижити, зокрема, через збереження ресурсів, які в кращих умовах могли піти на розвиток соціальних навичок у вразливий для цього період. Але в дорослому житті нестача досвіду комунікації стала недоліком, який погіршує загальний добробут самок павіанів.