Поживні речовини, які потрапляють до річкових екосистем із лососем, що мігрує з моря для нересту, впливають на ріст і відтворення рослин, що зростають на березі. Такого висновку дійшли канадські вчені, коли перевірили ефект від розкладання трупів лососів на луках у річковій екосистемі, куди мігрують ці риби. Дослідження опубліковане в журналі Royal Society Open Science.
Castilleja miniata на місці дослідження. Allison Dennert, Simon Fraser University
Що досліджували науковці з допомогою лососів?
Наземні й морські екосистеми здаються абсолютно різними й непов'язаними, але це далеко не завжди правда. У багатьох місцях такі різні екосистеми пересікаються організмами, енергією та речовинами, утворюючи метаекосистеми. Такими можна розглядати й так звані лососеві екосистеми, де тихоокеанський лосось щорічно мігрує з океану до річкових екосистем, постачаючи до них морські поживні речовини. Там вони також масово гинуть, а їхні тіла мають величезний вплив на обмін речовин у природних оселищах як у воді, так і на суші. Але знання про цей вплив значною мірою обмежене тим, що основане на спостереженнях. Тому вчені Університету Саймона Фрезера провели експеримент, який мав на меті з'ясувати, як саме трупи лососів після нересту змінюють рослинність поблизу річок.
Як вивчали роль лососів у рослинності?
Дослідження провели в естуарії невеликої річки в Британській Колумбії, до якої щорічно прибуває зазвичай менш як 200 лососів. Там розташована відносно велика лука із дикими травами й квітами, до якої дістатися можна лише на човні. Протягом трьох років науковці кожної осені розкидували на луці трупи рожевого лосося, або горбуші, (Oncorhynchus gorbuscha) та/або морські водорості, і спостерігали, як це наступного року вплине на ріст чотирьох найпоширеніших місцевих видів диких квітів, порівнюючи з ділянками, де нічого нового не поміщали — деревію звичайного (Achillea millefolium), американської айстри Symphyotrichum subspicatum, кастиллеї Castilleja miniata та перстачу гусячого (Potentilla anserina).
Головний автор статті Елісон Денерт (Allison Dennert) на місці дослідження. Simon Fraser University
Як вплинули лососі на квіти?
Науковці помітили, що в місцях, де розкидали трупи риб, листки рослин мали помітно вищі рівні азоту, ніж на ділянках, де розмістили водорості або нічого не змінювали. Але ефект виявився залежним від виду рослин і найбільше проявився у деревію.
Окрім цього, у місцях розкладання лососів у рослин виростали більші листки, що найбільше було помітно у деревію та кастиллеї. В айстри та кастиллеї також в окремі роки на місці трупів горбуші та водоростей виростали більші квітки, а в деревію ще й утворювалося більше насінин.
Результати показують, що лосось відіграє значну роль у цвітінні й формуванні насіння у рослин, які зростають поблизу річок, через постачання до них поживних речовин із моря. Зважаючи на це, виникає занепокоєння щодо можливості самопідтримання таких метаекосистем у майбутньому, оскільки тихоокеанські лососі є одними з тих риб, що зазнають негативного впливу від надмірного промислового вилову та зміни клімату.