Дослідники створили тривимірну модель Антикітерійського механізму та перевірили його дію. Вони виявили, що система кілець приладу відображала рух відомих на той час небесних тіл. Стаття про це надрукована у журналі Scientific Reports.
Що відомо про Антикітерійський механізм?
Антикітерійський механізм був виявлений у 1901 році на місці корабельної аварії, і з тих пір науковці багатьох дисциплін намагаються розгадати його дію. Це був механічний пристрій із бронзових зубчастих шестерень, який використовував новаторські технології для створення астрономічних прогнозів, відображаючи цикли небесних тіл. Основні збережені фрагменти Антикітерського механізму пошкоджені, роз’їдені корозією та вкриті наростами. Тим не менше, вони містять тисячі текстових символів. Усього збереглося 82 фрагменти цього механізму, які представляють для вчених тривимірний пазл великої складності.
Фрагменти механізму. Hewlett-Packard / X-Tek Systems
Науковцям вдалося відтворити задню частину приладу в 2005 році за допомогою рентгенівської комп’ютерної томографії. Виявилося, що вона, імовірно, прогнозувала затемнення та несиметричності у русі Місяця по небу. Призначення передньої частини лишалося глибоко суперечливим через втрату речових доказів, хоча томографія виявила описання цієї частини на механізмі. Виявилося, що вона стосувалася давньогрецького Космосу. Було зроблено багато невдалих спроб узгодити наявні відомості з відображенням давньогрецької картини світу: Сонця, Місяця та усіх п'яти відомих у давнину планет. Проте жодна з попередніх моделей не сумісна з усіма даними про Антикітерійський механізм.
Яке дослідження провели вчені?
Науковці вирішили створити нову модель, яка відповідала б усім збереженим даним щодо Антикітерійського механізму. Попередні дослідження виявили, що прилад демонстрував періодичні рухи Венери та Сатурна, які не були відомими для вавилонських астрономів. Тому спочатку вченим довелося відтворити теоретичні засади руху небесних тіл, на яких був заснований Антикітерійський механізм, а потім встановити, як взаємний рух шестерней відображав це. У результаті вони змогли створити тривимірну модель приладу.
Моделювання Антикітерійського механізму, а також фрагменти з описами його задньої і передньої частини. Tony Freeth et al.
Що показали результати?
Науковці відтворили загублені шестірні та систему з дев’яти концентричних кілець, які відображали Місяць, місячні вузли, Меркурій, Венеру, Сонце, Марс, Юпітер, Сатурн і дату (Земля знаходилася у центрі). Обертанням ручки можна було визначити рух цих астрономічних тіл. У результаті вчені ввстановили, що Антикітерійський механізм поєднував цикли вавилонської астрономії, математику Академії Платона та давньогрецькі астрономічні теорії.
Модель дисплею механізму, що зображує давньогрецький Космос. У центрі знаходяться купол Землі, чорно-білий значок Місяця та його положення у Зодіаку, потім ідуть кільця для Меркурія, Венери, Сонця, Марса, Юпітера, Сатурна та на позначення дати. На кільцях знаходяться сфери планет і менші маркери для опозиції. Сонце має «маленьку золоту сферу» з «вказівником», опис цієї деталі можна знайти на фрагментах механізму. Коли вказівники Місяця і Сонця збігаються, сфера Місяця має чорний колір, позначаючи молодика; коли вказівники знаходяться на протилежних сторонах, сфера зафарбована білим, відображаючи Місяць уповні. Двостороння стрілка називається Рукою Дракона, «голова» показує висхідний місячний вузол, а «хвіст» низхідний. Маленькі трикутники на кільці Сонця показують межі затемнення. Затемнення можливі, якщо Рука Дракона знаходиться в цих межах. Ще одна стрілка відображає дату в єгипетському календарі. Tony Freeth et al.