Трансплантовані у мозок мишей людські здорові клітини замінили людські хворі й старі клітини, попередньо вживлені тваринам. У такому разі є ймовірність, що пересадкою здорових клітин можна лікувати нейродегенеративні захворювання та протидіяти старінню, пишуть данські та американські науковці у журналі Nature Biotechnology.
Ілюстрація нервових клітин. University of Basel
Які досліди проводили вчені?
Гліальні клітини у мозку виконують важливу підтримувальну роль для нейронів. Вони надають їм структурну опору, а також забезпечують доставлення поживних речовин і очищення їхнього середовища від відходів. Тому не дивно, що з дисфункцією глії пов'язують низку неврологічних та психіатричних порушень. Лікувати їх потенційно можна через заміну пошкоджених клітин здоровими, розмноженими у лабораторії. Попередні дослідження показували, що людські здорові клітини-попередники глії успішно заміняють хворі у мишей із проявами хвороби Гантінгтона — важкого генетичного неврологічного захворювання. У новій роботі вчені Копенгагенського університету та Університету Рочестера вирішили з'ясувати, чи замінять трансплантовані здорові людські клітини у мозку такі ж людські, але характерні хворобі Гантінгтона клітини, що їх пересадили мишам після народження.
Що стало з мишами?
Здорові трансплантовані клітини-попередники глії успішно витіснили у мозку тварин людські клітини з мутацією хвороби Гантінгтона. Однак неочікуваним стало те, що так само клітини замінили собою здорові, але вже постарілі гліальні клітини, спонукаючи їх до апоптозу — запрограмованої клітинної смерті, якої старі клітини зазвичай уникають.
Дослідження вказує на терапевтичний потенціал трансплантації здорових гліальних клітин як метод лікування неврологічних і психіатричних хвороб та відвернення старіння. Однак автори наголошують, що хоч вони й олюднили мишей, але поки аналогічне втручання не проведуть на людях, напевно невідомо, чи спрацює воно так само добре, як на тваринах.