Астрономам вперше вдалося виявити радіовипромінювання від спалаху наднової типу Ia. Сигнал, що отримав назву SN 2020eyj, імовірно походить від події колапсу білого карлика, який забрав на себе забагато матеріалу зорі-компаньйона. У радіодіапазоні його змусила спалахнути взаємодія з міжзоряним середовищем. Висновками свого дослідження астрономи поділилися у Nature.
Ілюстрація, як білий карлик забирає матеріал у сусідньої зорі червоного гіганта. NASA / JPL-Caltech
Що таке наднові типу Ia?
Спалахами наднових типу Ia називають термоядерний вибух білих карликів — зір на останній стадії еволюції. Його спричиняє взаємодія світила із сусідньою зорею, від якої воно забирає (акреціює) на себе матеріал. У певний момент маса білого карлика перевищує межу Чандрасекара, що і веде до колапсу. Точно з'ясувати, яка саме система зір спричинила спалах, наприклад, пара білих карликів чи білий карлик з маломасивним червоним гігантом, можна за допомогою радіовипромінювання.
Вважається, що спостереження наднових типу Іа у радіодіапазоні може вказати на масу та склад зоряного компаньйона, що був у парі з білим карликом, а також на навколишнє середовище системи. Вперше виявити радіовипромінювання від спалаху наднової типу Іа вдалося астрономам з Стокгольмського університету спільно з американськими колегами за допомогою мережі радіоінтерферометрів MERLIN.
Про що сказав радіоспалах?
Вперше подію спалаху наднової типу Іа SN 2020eyj спостерігали за допомогою оптичних систем спостереження ZTF і ATLAS, а також космічних телескопів NEOWISE i Swift, що працюють в інфрачервоному та рентгенівському діапазоні. З їхньою допомогою вдалося уточнити, що спалах відбувся на відстані 280 мільйонів світлових років від нас у тьмяній компактній галактиці SDSS J111147.15+292305.9.
Астрономам вдалося виявити радіосинхротронне випромінювання від спалаху, спричинене взаємодією зоряної речовини у процесі колапсу із міжзоряним середовищем. За характеристиками сигналу вчені змогли змоделювати, що наднову спричинило руйнування білого карлика внаслідок поглинання речовини гелієвої зорі-компаньйонки масою як 1-2 Сонця.
Раніше ми розповідали, як речовині зі спалаху наднової типу Іа, який відбувся за межами Сонячної системи, вдалося потрапити на Землю. Сліди наднової вберіг метеорит Гіпатія, який знайшли у 1996 році в Лівійській пустелі в Єгипті.