Японські вчені запевняють, що вперше виявили у тварин вироблення сліз у відповідь на позитивні емоції. Під час дослідження вони спостерігали, як у собак при радісному возз'єднанні з власником виступають сльози, утворені під впливом гормону окситоцину, повідомляється у журналі Current Biology.
Звідки ідея про сльози радості у собак?
У людей сльози виділяються з різних причин, однією з яких є сильні емоційні переживання: сум або радість. Люди вважаються єдиними тваринами, у яких сльози пов'язані з емоціями, але науковці Університету Азабу припустили, що це хибне уявлення. Вони звернули увагу на собак. Під час приємних переживань, як-от взаємодії одне з одним і власником, у них (та й у власників також) зростає рівень гормону окситоцину, який пов'язують із відчуттям прив'язаності, приязні та довіри до інших, і є окремі свідчення зволоження при цьому очей. Вчені подумали, що збільшення вироблення сліз у собак може бути зумовлене позитивними емоціями й спричинене збільшенням рівня окситоцину.
Як спостерігали собачі сльози?
Спочатку науковці стежили за собаками, яких розлучали з власниками на період від п'яти до семи годин. Після цього у першому досліді спостерігали, якою є реакція 18 тварин на зустріч із господарем, а відтак у наступному досліді за участі 22 собак порівняли реакцію при зустрічі з просто знайомою людиною. Чи наповнюються очі слізьми, визначали за допомогою тесту Ширмера, під час якого до очного яблука прикладають на кілька хвилин клаптик фільтрувального паперу й аналізують ступінь його просочення вологою.
Як реагували собаки?
Вчені запевняють, що окрім явної демонстрації радості від возз'єднання з власником через махання хвоста, гавкання й стрибання, собаки також просльозилися. Вони виділяли помітно більше сліз, хоч вони й не крапали, при зустрічі з господарем, ніж зі знайомою людиною, і ця кількість була явно більшою, ніж до зустрічі.
Щоб визначити, чи відіграє роль у виробленні собачих сліз окситоцин, науковці капнули собакам на поверхню ока розчин окситоцину або пептиду з тими ж амінокислотами, але в іншому порядку для контролю, і виміряли утворення сліз. Після окситоцинових крапель справді збільшилося вироблення сліз, чого не спостерігали у випадку контрольних крапель.
Тому вчені вважають, що знайшли перше підтвердження існування сліз радості у тварин після людини, опосередковане виробленням окситоцину при приємних переживаннях. Можливо, що ця особливість розвинулася у собак після одомашнення для кращої комунікації з власником і захисту від нього. Так собаки можуть «змушувати» власників піклуватися про них, подібно до того, як сльози немовлят сприяють піклуванню про них з боку батьків. На користь цього свідчать і результати опитування, проведеного японськими вченими, згідно з якими люди більше схильні турбуватися про тих тварин, у яких на фото були помітнішими сльози в очах. У майбутньому автори хотіли б ще з'ясувати, чи відіграють сльози роль у комунікації самих собак, а також чи виділяються вони при негативних емоціях.