Схильність собак проявляти емоції через виляння хвостом вчені пояснили любов'ю людей до ритму, яка могла зумовити закріплення собачої поведінки під час одомашнення тварин. Дослідники запропонували дослідити цю гіпотезу надалі в експериментах, про що повідомляє сайт журналу Science. Відповідна стаття вийшла у журналі Biology Letters.
GIPHY
Що обумовило припущення науковців?
Серед тварин виляння хвостом зустрічається нерідко, зокрема у такий спосіб вони позбавляються мух з тіла або балансують. Однак попередні дослідження вказували, що домашні собаки роблять це набагато частіше за інших тварин, зокрема за вовків — їхніх найближчих живих родичів. Вченим відомо, що собаки та вовки виляють хвостом для комунікації, однак чому і як почастішала поведінка у перших — достеменно невідомо. Вчені Інституту психолінгвістики імені Макса Планка та Віденського університету ветеринарної медицини взялися дослідити питання і зрештою запропонували дві гіпотези на пояснення, обидві з яких пов'язані з одомашненням людиною. Перша вказує, що виляння хвостом закріпилося як побічний продукт при відборі людиною інших рис у собак, як-от покірності та прирученості. Інша ж говорить, що люди прицільно обирали собак, які більше виляють хвостом, оскільки мають вроджену прихильність до ритмів, причому як у звуках, так і в рухах. Достеменно невідомо, звідки походить ця схильність, однак нейронауковці раніше показали, що ритмічні стимули викликають у мозку людей реакції задоволення.
- Іншу собачу особливість, нахил голови зі сторони на сторону при взаємодії з людиною, вчені раніше пояснили проявом посиленої уваги до співрозмовника.