Результати дослідження британських вчених спростовують твердження, що двері середньовічних англійських церков оздоблювали шкірами вікінгів чи інших загарбників. Аналіз зразків з кількох таких церков показує, що насправді шкіри при вході належали тваринам. Про це повідомили дослідники на UK Archaeological Sciences Conference, на що звернуло увагу видання New Scientist.
Шкіра «вікінга» та дверна петля, із якої її зняли, з церкви святого Ботольфа. Saffron Walden Museum / New Scientist
Деякі середньовічні церкви в Англії зберегли до наших днів фрагменти шкіри, прибиті до дверей будівлі. Повір'я каже, що то вікінги, північні загарбники, котрі посміли напасти на святиню, буквально поплатилися за це своєю шкірою. Вчені з Кембридзького університету з колегами дослідили п'ять таких артефактів, датованих приблизно 1060-ми роками, із дверей трьох церков — святого Ботольфа в Хадстоці, святого Михаїла та всіх ангелів у Копфорді та Вестмінстерського абатства. Зразки шкір, які отримали шляхом їх обережного тертя гумкою, проаналізували за допомогою методу ZooMS, що визначає вид тварини за колагеном (шкіра ним особливо багата).
Жодна шкіра із вивчених не належала вікінгові чи навіть людині. Два зразки насправді були воловою шкірою, а решта три — отримані від коня або віслюка. Тож схоже, що історія про криваве попередження для нападників є лише міфом, який, утім, проіснував багато століть. Науковці припускають, що шкіра на дверях слугувала радше естетичній меті.