Дослідження австралійських вчених свідчить, що щоденне приймання низьких доз аспірину у літніх людей не сприяє кращому здоров'ю кісток і не вберігає їх від переломів. Натомість воно виявилося пов'язаним із невеликим збільшенням ризику серйозного падіння, про що йдеться у статті JAMA Internal Medicine.
Jack Finnigan / Unsplash
Як аспірин пов'язаний із падінням і переломами?
Аспірин, або ацетилсаліцилова кислота, належить до групи нестероїдних протизапальних препаратів. Однак він також володіє антитромботичною дією, через що його часто призначають літнім пацієнтам для зменшення ризику серцево-судинних патологій, як-от інфаркту міокарда та інсульту, хоч доцільність цього сумнівна. Утім, аспірин має й інший вплив. Деякі дослідження показують, що сполука здатна перешкоджати віковій втраті кісткової маси, завдяки чому знижується ризик переломів. Наскільки це допомагає насправді уникати падінь і переломів, до яких особливо схильні пристарілі люди, з'ясовували у новій роботі науковці Університету Монаша.
Чи варто літнім приймати аспірин щодня для міцних кісток?
У дослідження взяли участь 16 703 білих австралійців — старших за 70 років і без серйозних хронічних хвороб та порушень когнітивних здібностей. Половина з них щодня приймала таблетку зі 100 міліграмами аспірину щодня, а інші — таку ж на вигляд таблетку, але без діючої речовини, тобто плацебо.
За учасниками у середньому спостерігали протягом 4,6 року. За цей час серед них зареєстрували 1 688 серйозних падінь та 2 865 переломів кісток. І вчені не помітили жодного позитивного впливу від приймання аспірину. Навпаки, якщо за кількістю переломів суттєвої різниці між групами не помітили, то серед учасників, які приймали аспірин, серйозні падіння були у середньому на 17 відсотків частішими, у порівнянні з групою плацебо. Це означає, що вони трохи частіше потрапляють у лікарню через падіння з переломами або без них (у групі аспірину таких було 9 відсотків, тоді як у контрольній — 8,2 відсотка).
Автори роблять висновок, що призначення щоденного приймання аспірину для уникнення переломів і падінь не є доцільним. Можливо, пов'язана з цим більша частота серйозних падінь зумовлена вищим ризиком кровотеч навіть від незначних падінь, через які виникає потреба у госпіталізації. Але кровотечі не вивчалися у цій роботі. У наступних дослідженнях також слід буде звернути увагу й на когорту менш здорових людей літнього віку, а також на представників небілих рас.