Австралійські та британські біологи виявили залежність когнітивних здібностей від віку та величини потомства у самок намібійських кратероп. Що старшою є птаха, і що більше потомство вона має в рік, то нижчі показники когнітивних можливостей демонструє, йдеться у статті журналу Proceedings of the Royal Society B.
Turdoides bicolor. Derek Keats / Wikimedia Commons
Чому одні розумніші за інших?
Різні види тварин мають різні показники когнітивних здібностей. І це не тому, що деякі просунулися далі в розвитку, а інші ще відстають, як це часто хибно вважають. Все обумовлено пристосуванням до навколишніх умов. Одних середовище життя спонукає більше покладатися на розум при розв'язанні екологічних проблем, тоді як другі мають для цього інші, менш енергозатратні механізми. Але такі відмінності можна розгледіти навіть серед представників одного виду. Зокрема, про це розповідає дослідження біологів Університету Західної Австралії та Ексетерського університету, які вивчали намібійських кратероп (Turdoides bicolor) — птахів родини горопцеподібних, які населяють південь Африки.
Що не так з кратеропами?
Дослідники оцінили когнітивні здібності 38 дорослих диких кратероп з різних груп однієї популяції. Під час тестування птахам презентували три типи задач, у яких їм треба було зрозуміти, як дістатися до ласощів — личинки борошняного хруща (Tenebrio molitor).
Загальні когнітивні можливості виявилися залежними у кратероп від статі та віку. Як і в багатьох інших тварин, когнітивні показники знижувалися з віком, але лише у самок. Та вчені спостерігають і іншу тенденцію: з віком у самок збільшується фертильність. Тому старші особини схильні мати більше пташенят на рік за молодших, але разом з тим — менший показник когнітивних здібностей.
Чому величина потомства пов'язана з розумовими можливостями?
Біологи схильні пояснювати залежність сильною конкуренцією за розмноження у намібійських кратероп. Вони живуть у групах, де є одна домінантна пара, що розмножується, та підлеглі їм особини. Останні теж намагаються завести потомство, тому самки борються за увагу домінантних самців і руйнують яйця самок, через що ті повинні наново їх відкладати.
На описану поведінку йде багато енергії. Тож, можливо, самкам вигідніше з віком вкладати ресурси не на підтримання когнітивних здібностей, а на збільшення своєї плодючості, щоб мати змогу відкласти більше яєць і збільшити шанс на вирощування потомства.
Водночас автори не виключають альтернативні пояснення виявленій закономірності. Цілком можливо, що вікового погіршення когнітивних здібностей у птахів узагалі немає, просто самки з нижчими показниками чомусь живуть довше за інших. На це слід звернути увагу у наступних дослідженнях.