Німецькі дослідники виявили, що самці гепардів мають на своїх володіннях комунікаційні вузли, де вони залишають повідомлення для інших самців та шукають самок для спаровування. Це знання може допомогти уникнути конфлікту між гепардами та місцевими фермерами, пишуть науковці у журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.
Leibniz Institute for Zoo and Wildlife Research
Як організовані групи гепардів?
Гепарди (Acinonyx jubatus) мають доволі незвичну для ссавців соціальну систему. Одинокі самки займають величезні території, які, зі свого боку, охоплюють менші володіння самців. Конкуренція між останніми є жорстокою і це змушує їх інколи об’єднуватися з кількома іншими самцями, щоб краще захищати свої землі. А їх часто намагаються відібрати самці гепардів, які взагалі не мають своєї території. Попередні дослідження цих тварин показали, що самці також мають окремі локації, які вони регулярно позначають своїм запахом. Частіше це були дерева або великі каміння. А зараз робота вчених із Інституту досліджень зоопарків та дикої природи в Лейбніці допомогла зрозуміти важливе значення цих локацій як для гепардів, так і для місцевих фермерів.
Що за дослідження провели?
Науковці наділи на 106 гепардів у центральній частині Намібії нашийники з радіомітками для відстеження їхнього переміщення. Серед помічених тварин були як одинокі, так і згруповані великі коти, що разом населяли приблизно 11 тисяч квадратних кілометрів скотарських земель. Тут розташовано близько тисячі приватних ферм, власники яких регулярно стикаються з нападом диких гепардів на їхню худобу.
Важливим спостереженням під час дослідження стало те, що територіальні самці схильні проводити половину свого часу саме біля обраних дерев або каменів на своїй території, які вони часто мітять своєю сечею. Зазвичай вони розташовувалися в центрі володінь самців, які рівномірно розподілялися по ландшафту та не прилягали одне до одного. Самці без власної території періодично проходили біля таких центрів, але лише для того, щоб понюхати мітки. Натомість самки не тільки навідувалися до таких локацій, а й самі помічали їх сечею під час тічки. Цікаво, що особливі точки були стабільними, вони залишалися на тому ж місці навіть коли територію завойовував новий самець. На основі цього вчені припустили, що центри територій самців можуть бути місцем обміну інформацією, та наводять аналогію з людським баром, де відвідувачі мають вищі шанси знайти собі партнера.
Як це знання допоможе тваринам і людям?
За останні сорок років кількість гепардів скоротилася вдвічі, і зараз їх нараховується лише близько семи тисяч особин. Але тенденція йде до того, що їх ставатиме ще менше. Однією з причин є конфлікт з фермерами. В природі стає менше звичайної здобичі гепардів, тому вони частіше нападатимуть на худобу, якої ставатиме дедалі більше, як і людей. Дослідження показало, що на частині фермерських угідь розташовані комунікаційні вузли гепардів. А переміщення сільськогосподарських тварин на нові місця допомогли таким фермерам знизити втрати худоби від нападів гепардів у середньому на 86 відсотків. Тому уникання таких місць може бути вигідним рішенням як для людей, так і для тварин, вважають автори роботи.