Прогресування рідкісного агресивного типу раку простати призвело до того, що американець, який ніколи не був в Ірландії, почав розмовляти з ірландським акцентом, повідомляється у BMJ Case Reports. І це вперше синдром іноземного акценту пов'язують з раком простати. Медики пояснюють незвичайний симптом змінами в нервовій системі пацієнта, які виникли через онкологічну хворобу.
Клітини раку простати з біоптату. Dr. Loredana Puca
👋 Підпишіться на наш телеграм-канал! А ще у нас є ютуб 🎬
Як чоловік заговорив новим акцентом?
Проходячи скринінг раку простати, американець у своїх 50-х роках отримав невтішне підтвердження онкологічного захворювання, причому рідкісного агресивного типу. Лікарі йому призначили комплексне лікування відповідно до потреб, але через 20 місяців у пацієнта проявився незвичайний симптом. Він повідомив, що поступово його вимова почала дуже нагадувати південноірландський акцент брог, який зберігся до самої смерті пацієнта, і не піддавалася контролю.
Чоловік сказав, що ніколи не був в Ірландії і ніколи раніше не мав такого акценту, хоча у нього й були ірландські родичі та друзі й він недовго жив в Англії у молодості. Це дає привід класифікувати стан як синдром іноземного акценту. Обстеження пацієнта не виявило психічних чи психологічних відхилень або патологічних змін у нервовій системі, які могли б пояснити зміну мовлення.
Чому ж людина заговорила чужим акцентом?
Медики вважають, що набуття іноземного акценту спричинило саме прогресування раку простати, хоча раніше хворобу не пов'язували з синдромом іноземного акценту. Через кілька місяців після його прояву і невдовзі перед смертю у пацієнта виявили численні метастази у внутрішніх органах, а також у мозкові. Але лікарі зазначають це малоймовірною причиною незвичайного симптому, оскільки на момент появи акценту метастази були непомітними, а отже надто малими, якщо й були.
Натомість, зважаючи на те, що у кінці життя чоловіка паралізувало, медики схильні пояснювати акцент паранеопластичним неврологічним розладом — порушеннями нервової системи, які виникають при онкологічних хворобах, але не спричинені безпосередньо поширенням пухлин чи побічними ефектами лікування, а частіше є автоімунної природи.