Пуголовки-кіборги допоможуть вивчати розвиток мозку та його захворювань
Біологи створили пуголовків зі вживленими в мозок мікроелектродами для дослідження того, як нервові клітини утворюють окремі ділянки мозку. Для цього науковці використали біосумісний полімер, у який помістили надтонкі провідні волокна, що вловлювали сигнали з мозку. Вивчення мозку за допомогою такого методу допоможе зрозуміти появу розладів аутистичного спектра, психічних розладів і нейродегенеративних захворювань, які спричинені порушенням передачі сигналів у мозку чи структури самих нейронів. Дослідження опублікували в журналі Nature.

Пофарбований флуоресцентними барвниками пуголовок з електродами в мозку. Hao Sheng et al., 2025, Jia Liu Lab / Harvard SEAS
Що дізналися про мозок завдяки пуголовкам-кіборгам?
Науковці нанесли полімер з мікроелектродами на нервову пластину — групу клітин в ембріоні, з яких пізніше формується мозок. Коли мозок пуголовків гладенької шпоркової жаби (Xenopus laevis) ріс, цей полімер розтягувався, вбудовуючись між нейронами. Дослідження структури мозку, активності генів і поведінки пуголовків показало, що введення такого полімеру не нашкодило роботі мозку, а один пуголовок навіть доріс до повноцінної жаби.
Активність мозку пуголовків змінювалася в процесі його розвитку: спершу сигнали розподілялися по всіх нервових клітинах рівномірно, а потім почали локалізуватися в окремих ділянках, які відповідальні за якусь функцію. У дослідженні на аксолотлях науковцям вдалося зафіксувати активність нейронів у відповідь на ампутацію хвоста та навіть простимулювати відрощування цього хвоста за допомогою електричних сигналів до мозку. Таким чином вони підтвердили попереднє припущення про те, що сигнали з мозку впливають на регенерацію.
Надалі науковці планують провести випробування свого методу на пацюках. Їхній мозок більш подібний на людський, ніж в амфібій, але отримувати сигнали з нього під час ембріонального розвитку буде важче, бо він відбувається в утробі матері.
Для чого досліджують ембріональний розвиток тварин
🐟 Досліджуючи розвиток ембріонів рибок даніо-реріо, науковці створили атлас зі 120 тисяч клітин хребетних. Його зможуть використати для вивчення вроджених хвороб.
🫀 За допомогою флуоресцентної мікроскопії науковці зафільмували процес формування серця в мишачого ембріона, що дозволить вивчати патології серця.
🩸 Жовтковий мішок, наявний в ембріонах людини, виявився багатофункціональним: він підтримує обмін речовин, кровотворення плода й згортання крові.
🧠 Генетичне дослідження 17-денного людського ембріона показало, що кровоносна система в людей формується раніше, ніж у мишей, а нервова — пізніше, ніж вважали науковці.