Американські біологи порахували, що кліматичні зміни призвели до суттєвого скорочення чисельності морських паразитів, які потребують трьох чи більше хазяїнів у життєвому циклі. Зі зростанням температури поверхні моря на один градус Цельсія їхня чисельність зменшувалася на 38 відсотків у затоці П'юджет-Саунд, йдеться у журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.
Екземпляри риб із колекції Вашингтонського університету. Katie Leslie / University of Washington
Чим привернули увагу паразити?
Паразити мають погану репутацію істот, які лише шкодять, використовуючи для своїх потреб інші організми, а тому варті винищення. Про те, чому ця думка є вкрай хибною, ми розповідали в статті «Коли паразит — не ворог». І хоча поступово стає зрозумілішою критична роль паразитів для функціонування та індикації здоров'я екосистем, поки що навіть у наукових колах їм приділяють недостатню увагу.
Екологи давно встановили, що значна частина комах, птахів, ссавців і амфібій перебуває під загрозою зникнення, тоді як інвазійні та синантропні види, навпаки, процвітають, на основі чого можуть передбачити тенденції біорізноманіття. Але таких даних майже немає щодо паразитів, всупереч тому, що вони можуть виступати вагомими регуляторами чисельності інших організмів, зокрема тих, що охороняються — через спричинення захворювань, але також і через забезпечення руху біомаси трофічними мережами. Усвідомлюючи це, вчені Вашингтонського університету та Національного управління океанічних та атмосферних досліджень дослідили, як змінювалася чисельність морських паразитів за останні більш ніж сто років.
Як рахували паразитів?
Дослідження охопило часовий проміжок між 1880 та 2019 роками. Щоб визначити динаміку паразитів за весь цей час, вчені вивчили університетські колекції екземплярів морських тварин, у яких зафіксовані у цілості як хазяїн, так і паразити (майже всі вони були з 1921 або пізнішого року). Екземпляри представляли вісім видів риб та 85 таксонів їхніх багатоклітинних паразитів. Всі вони походили із системи естуаріїв П'южет-Саунд у штаті Вашингтон, що є другою найбільшою у США. Дані про кількість паразитів зіставляли з даними про умови довкілля, зокрема враховували потепління поверхні моря на 1 градус Цельсія за досліджуваний період.
Як справи з чисельністю?
Усього вчені проаналізували 699 риб, у яких нарахували 17 702 паразитів. 10 таксонів паразитів не спостерігали протягом більш як 40 років, хоча до моменту зникнення вони були численними.
Паразити моногенеї (Microcotyle sebastis) з однієї з риб. Katie Leslie / University of Washington
Автори дійшли висновку, що загалом чисельність паразитів справді зменшилася, хоча процес зачепив їх по-різному. Паразити, у життєвому циклі яких один або два хазяїни, майже не відчули змін, утім, паразити з трьома і більше хазяїнами (52 відсотки усіх виявлених паразитів) виявилися вразливішими. Кожне десятиліття їхня чисельність зменшувалася у середньому на 10,9 відсотка, утім на 38 відсотків з додатковим градусом до температури поверхні моря.
Науковці наводять кілька пояснень, чому зміна клімату уражає переважно паразитів із трьома й більше хазяїнами. Усі досліджені паразити цієї групи потребували щонайменше двох хребетних тварин у ролі хазяїнів, а вони особливо чутливі до кліматичних змін. Якщо чисельність хоча б одного з них суттєво скоротиться, наслідком цього стане і скорочення чисельності самого паразита. З іншого боку, річ може бути у десинхронізації сезонної поведінки паразита і хазяїнів, через що зменшуються шанси на зараження. Та не виключено й те, що потепління безпосередньо негативно впливає на паразитів.
Попри значне скорочення чисельності паразитів у П'юджет-Саунд, підвищення температури моря там на 1 градус із 1921 року не є великим. У деяких регіонах море потепліло за століття на 3-4 градуси Цельсія, і там ситуація з паразитами може бути ще критичнішою. На думку авторів, це достатня причина, щоб нарешті задуматися над природоохоронними заходами й щодо паразитів також.