Японські вчені знайти оптимальний спосіб заспокоїти немовля, яке плаче й не може заснути. Для цього вони радять походити з немовлям на руках протягом кількох хвилин, після чого посидіти з ним іще п'ять-вісім хвилин, перш ніж вкладати у ліжечко. Про це дослідники пишуть у журналі Current Biology.
Вчені рекомендують походити з немовлям, яке плаче, п'ять хвилин, а тоді посидіти з ним ще п'ять-вісім хвилин, перш ніж помістити в ліжечко. Ohmura et al. / Current Biology, 2022
Як дійшли до універсального рецепта заколисування?
З немовлятами буває важко, тим більше з тими, які схильні до надмірного плачу й проблем із засинанням без явних на те причин. Намагання вкласти таких дітей спати ще більше виснажує часто і без того втомлених батьків, і може призводити до жорстокого поводження, зокрема синдрому струшеної дитини, тож актуальним є пошук універсальних підходів до того, як швидко заспокоїти немовля. Група вчених на чолі з дослідниками інституту RIKEN підійшли до питання з наукової точки зору. Вони зосередилися на тому, що ссавцям властива так звана транспортна реакція: немовлята й інші дитинчата схильні заспокоюватися, коли їх переносить мати. Цього разу вони прагнули розвинути тему далі й визначити оптимальний поведінку, щоб вкласти немовлят спати.
Що ж робити, щоб маля швидко заснуло?
Вчені визначали на основі 22 немовлят віком від 0 до семи місяців ефективність чотирьох способів заспокоїти й приспати малих дітей: «ходити й тримати», коли мати проходжувалася з малям на руках; «сидіти й тримати», коли мати сиділа і тримала на руках дитину; «колисати в ліжечку», коли немовля поміщали в мобільне ліжечко або коляску й колисали вперед-назад; «покласти в ліжечко», коли дитину просто поміщали спати в ліжечко. Кожну дію виконували від 30 секунд до п'яти хвилин, спостерігаючи за реакцією дітей, зокрема визначаючи їхнє серцебиття за допомогою електрокардіографії та мозкову активність за допомогою електроенцефалографії.
Дослідники помітили, що найкраще заспокоює немовлят під час плачу рух, а особливо, ходьба матері з ними на руках, прикладаючи дитину до свого тіла з підтриманням голови. Більшість дітей в експерименті засинали вже під час п'ятихвилинної прогулянки або протягом кількох хвилин після неї. Утім, щойно їх після цього поміщали в ліжечко, вони знову починали плакати. Рішенням цього виявилося перечікування: після того, як дитина заспокоїлася, або навіть заснула на руках, потрібно було посидіти з нею ще 5-8 хвилин, перш ніж помістити в ліжечко. У такому разі немовлята залишаються під час фази поверхневого сну спокійними на руках матері, а в ліжечко йдуть вже тоді, коли глибоко сплять і їх з меншою імовірністю потривожить переміщення.