В Італії зареєстрували дикі колонії червоної вогняної мурахи — шкідника родом із Південної Америки, який завдає значних збитків у світі через шкоду урожаю, місцевим видам тварин та людині, для якої укуси комахи вкрай болючі. Про це пишуть іспанські й італійські вчені у журналі Current Biology.
Червоні вогняні мурахи (Solenopsis invicta). Stephen Ausmus / Wikimedia Commons
Як знайшли мурах?
Червона вогняна мураха (Solenopsis invicta) є одним із найнебезпечніших інвазійних видів, що вже поширився на США, Китай, Австралію Мексику, Тайвань та Кариби. Дотепер у Європі були лише поодинокі випадки виявлення комахи, завезеної з інших частин світу разом із товарами, однак до цього часу мова не йшла про дикі колонії. Дізнавшись, що на Сицилії місцеві з 2019 року жаліються на укуси мурах, подібних на червоних вогняних, вчені Університету імені Пумпеу Фабра та Університету Катанії з колегами пошукали комах на острові.
Поблизу міста Сиракуза на площі 4,7 гектара їм вдалося знайти аж 88 гнізд червоної вогняної мурахи. Всупереч тому, що пошуки здійснювали взимку, дослідники зареєстрували у мурах випадки льоту, який зазвичай відбувається у весняно-осінній період. Провівши генетичний аналіз, вчені з'ясували, що популяція італійських червоних вогняних мурах є полігінною, тобто у їхньому гнізді одночасно живуть багато королев, що сприяє виживанню колонії.
Наскільки небезпечна ситуація?
Вивчення вказало, що чужинці споріднені з мурахами півдня США, материкового Китаю і Тайваню. Можливо, вони дісталися звідти Європи завдяки порту, що розташований на Сицилії за 13 кілометрів на північ від досліджуваної території. Вчені занепокоєні, що за теперішніх умов червоні вогняні мурахи можуть захопити до 7 відсотків земель Європи, а зокрема Середземномор'я, переважно поселяючись на сільськогосподарських угіддях та в містах. Від цього ще більше зростає загроза поширення комах, оскільки більшість урбаністичних районів на березі Середземного моря тісно пов'язані одне з одним морськими портами. А з урахуванням тенденцій потепління клімату, до 2050 року вже чверть Європи може стати придатною для червоної вогняної мурахи.
Наразі позбутися інвазійних червоних вогняних мурах вдалося лише Новій Зеландії. Тому вчені наголошують на потребі швидкого й скоординованого реагування, щоби вчасно спинити інвазійний вид у Європі.
- Про те, як свідомі й несвідомі вчинки сприяють поширенню інвазійних видів, читайте в нашому матеріалі «Біологічні інвазії. Як екзотичні квіти в саду можуть спричинити екологічне лихо?».