Кити удобрили океан сечею під час міграцій

Спостереження за міграцією китів показало, що під час переміщення з багатших на поживні речовини регіонів до бідніших вони переносять із собою ці речовини та збагачують ними океан під час сечовипускання. Разом із плацентою, яка залишається після народження дитинчат у бідніших на поживні речовини регіонах, і тілами загиблих китів щороку лише чотири види китів переносять понад 45 тисяч тонн біомаси. Однак цьому перенесенню загрожує дільність людини, адже до появи китобійного промислу його масштаби були втричі більшими, вважають науковці. Дослідження опублікували в журналі Nature Communications.

Під час міграцій кити переносять речовини із сечею (на фото зелена) та навіть у старій шкірі, яку об'їдають дрібні риби. Marine Mammal Research Program, University of Hawaii, Roman et al. / Nature Communications, 2025

Які кити збагатили океан під час своїх міграцій?

Дослідники вивчали чотири види вусатих китів: горбатого (Megaptera novaeanglia) і сірого (Eschrichtius robustus) кита, звичайного (Eubalaena glacialis) та австралійського (Eubalaena australis) південного кита. Вони мігрують з ближчих до полюсів регіонів, де полюють узимку, у тропічні та субтропічні, де розмножуються влітку.

Схема того, як міграція китів сприяє перенесенню поживних речовин в океані. A. Boersma, Roman et al. / Nature Communications, 2025

Як з’ясувалося, такі міграції щороку приносять у бідніші на поживні речовини регіони 3784 тонн нітрогену, необхідного для утворення амінокислот і білків. Нітроген й інші поживні речовини долають тисячі кілометрів між цими багатими та бідними на ресурси регіонами, після чого їх поглинають планктонні організми та водорості, якими харчуються більші тварини, зокрема самі кити.

Науковці розрахували обсяг лише тих ресурсів, які переносять ці чотири види китів, адже про їхню міграцію відомо найбільше, але найбільші тварини на планеті, сині кити, також мігрують і вносять поживні речовини в океан. Разом із цим, хоч китобійний промисел заборонений, кити все ще страждають через зіткнення з кораблями, потрапляння в рибальські сіті та глобальне потепління. А такий вплив людини на китів ставить під загрозу й циркуляцію в океані поживних речовин, на які покладаються інші живі істоти.

• Інші китоподібні, афаліни, виявилися здатними розпізнавати одне одного за смаком сечі. Причому на сечу знайомих їм особин вони реагували сильніше, ніж на сечу незнайомців.
• А от самці бразильських дельфінів іній не лише розпізнавали сечу знайомих їм особин, але й випустили її в повітря, щоб послати сигнали іншим особинам.