Перша за 50 років нова терапія загострень астми та ураження легень виявилася ефективною
Створена на основі антитіл нова терапія загострень астми та хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ), за якого у пацієнтів значно знижується прохідність дихальних шляхів, виявилася ефективною та безпечною для людей. Як зазначають науковці, ця терапія є першою відмінною від традиційної терапією за останні 50 років і має менше побічних ефектів, ніж традиційне лікування протизапальними кортикостероїдами. Оскільки вона показала гарні результати у другій фазі клінічних досліджень, то може змінити підхід до лікування загострень астми та ХОЗЛ. Результати випробувань препарату опублікували в журналі The Lancet Respiratory Medicine.

Перша за 50 років нова терапія загострень астми та ураження легень виявилася ефективною та безпечною. GIPHY
Навіщо шукали нове лікування?
Загострення астми та хронічного обструктивного захворювання легень виникають як патологічна імунна реакція організму, тобто коли імунна система бореться з клітинами власного організму. Зазвичай такі загострення лікують глюкокортикостероїдами — препаратами, які знижують рівень запалення в організмі. Однак, це лікування у половині випадків викликає серйозні побічні ефекти, такі як підвищення рівня глюкози у крові та супутні інфекції, а часте лікування цими препаратами пов’язують з підвищеним ризиком смертності.
Крім того, глюкокортикостероїди не діють безпосередньо на причину загострення, якою для 50 відсотків пацієнтів з астмою та 30 відсотків пацієнтів з ХОЗЛ є збільшення у крові рівня відповідальних за алергічні реакції імунних клітин, званих еозинофілами. Попередні дослідження вже вказували на можливість використання антитіл, що зв’язують еозинофіли, разом із глюкокортикостероїдами для лікування загострень астми та ХОЗЛ. Команда науковців зі Сполученого Королівства, Австралії та Швеції вирішила дослідити можливість використання тільки цих антитіл і порівняти їх ефективність і безпечність з традиційними препаратами.
Що вдалося з’ясувати про нове лікування?
Науковці досліджували ефективність глюкокортикостероїду преднізолону та препарату бенралізумабу, який є антитілом до еозинофілів і здатний швидко знижувати їхній рівень. Протягом п’яти днів частині пацієнтів із загостреннями астми та ХОЗЛ вони давали один із цих препаратів, а ще частині — їх комбінацію. В учасників дослідження фіксували рівень симптомів за 28 днів після початку терапії, а також частоту невдач лікування, тобто смерті, повторного загострення чи необхідності додаткової терапії, за 90 днів.
В обох групах, де застосовували бенралізумаб, ризик невдач лікування був на 74 відсотки нижчим порівняно з лікуванням преднізолоном. Час до настання невдач лікування у цих групах був значно довшим, ніж у групі з лікуванням преднізолоном, що свідчить про більш тривалий ефект лікування антитілами. Частота таких випадків у групах, що приймали бенралізумаб, становила 19-25 відсотків, тоді як у групі, що приймала тільки преднізолон — 45 відсотків.
У групах, де пацієнти приймали бенралізумаб, також відбулося покращення на 49 пунктів за шкалою VAS, яка оцінює тяжкість кожного з симптомів астми та ХОЗЛ за шкалою від 0 до 100. Це покращення було значно більшим, ніж у групі, що приймала тільки преднізолон. Крім того, частота побічних ефектів лікування у групі з лікуванням преднізолоном становила 91 відсоток, порівняно з 75-77 відсотками у групах, що отримували лікування бенралізумабом. У пацієнтів, що приймали преднізолон, також виявили унікальні побічні ефекти — підвищення рівня глюкози в крові та запалення чи інфекція повітряних пазух черепа, яких не спостерігали у пацієнтів, які приймали бенралізумаб.
Як застосують знання про новий метод лікування?
Ефективність бенралізумабу та відсутність серйозних побічних ефектів від нього дозволить використовувати препарат для лікування загострень астми та ХОЗЛ у пацієнтів, у яких загострення супроводжуються збільшенням кількості еозинофілів у крові. Це дозволить зменшити потребу у глюкокортикостероїдах, які пов’язують з серйозними побічними ефектами та підвищеним ризиком смертності.
Крім того, завдяки тривалій дії бенралізумабу, який може залишатися активним до трьох місяців, пацієнти з цими хворобами рідше стикатимуться з загостреннями та не потребуватимуть частої госпіталізації. Утім автори підкреслюють, що лише 1 з 8 пацієнтів вибірки був відібраний з відділень невідкладної допомоги, а тому необхідно перевірити ефективність бенралізумабу також і як засобу невідкладної допомоги під час загострень астми та ХОЗЛ. Це може значно знизити смертність від цих захворювань і покращити рівень відновлення після них.
Які ще методи лікування астми розробляли науковці
💉 У дослідженні на мишах показала свою ефективність також вакцина від астми, яка змушує організм виробляти антитіла до білків, що викликають запалення.
🧬 А генетична імунотерапія, тобто редагування імунних клітин, допомогла позбавити мишей симптомів астми на цілий рік, але ефект може тривати й довше.
🧠 Дослідження на мишах також показали, що схильність до астми змушує імунні Т-клітини виробляти білок, який протистоїть росту пухлин зорових шляхів.