Мамонтові бивні з Європи, вік яких понад 35 000 років, виявилися інструментом для виготовлення мотузок. Раніше їх вважали елементом ритуальних звичаїв первісних людей, однак археологи на практиці з'ясували, що предмети чудово пасують для плетіння мотузки, повідомляє сайт журналу Science. Стаття науковців опублікована у журналі Science Advances.
Артефакт із бивня мамонта віком понад 35 000 років. Veerle Rots / TraceoLab / University of Liège
Які бивні спантеличили археологів?
Ще 1983 року на південному заході Німеччини археологи виявили шматок бивня мамонта довжиною близько 20 сантиметрів, що мав декілька отворів зі спіральними борознами навколо них. Пізніше майже ідентичну знахідку виявили трохи далі в печері Холе-Фельс. Також в інших частинах Німеччини та сусідній Франції знайшли схожі предмети з решток інших тварин, як-от оленячих рогів. Всі вони датувалися останнім льодовиковим періодом, маючи вік у понад 35 тисяч років, коли Європу населяли люди з племен мисливців-збирачів. Від тодішніх європейців залишилося чимало артефактів, що вказували на творчість, як-от фігурки людей та наскельні малюнки, тож і мамонтові бивні з отворами вважали чимось на кшталт музичного інструмента чи жезла для ритуалів. Однак вчені Університету Тюбінгена та Льєзького університету виявили набагато практичніше призначення для загадкових інструментів — виготовлення корисних у побуті мотузок.
Що вказало на справжнє призначення артефактів?
Перші підозри на практичну функцію артефактів із бивнів виникли, коли науковці роздивилися отвори інструментів. Спіральні борозни наводили на думку, що вони допомагали щось проводити крізь отвори. Щоб з'ясувати більше, дослідники взялися вивчити ґрунт, що застряг у дірках предмета, та порівняли його з ґрунтом навколо нього. З'ясувалося, що в отворах міститься набагато більше решток рослинних волокон, ніж у ґрунті поруч. Тоді вчені припустили, що артефакт був знаряддям для виготовлення мотузок.
Вчені виготовляють мотузку за допомогою копії предмету з бивня мамонта. Veerle Rots / TraceoLab / University of Liège
Перевірити свою гіпотезу вчені вирішили на практиці. Вони створили копію інструмента з дерева, а також із ікол африканських бородавочників (Phacochoerus africanus). Тоді вчені спробували пристосувати предмети до виготовлення мотузок, беручи за основу технологію середньовічних ремісників, що теж використовували шматки деревини з подібного розміру отворами. Протягуючи через отвори та скручуючи волокна, науковці з допомогою напарників сплели мотузки швидко і без надмірних зусиль. П'ятиметрову мотузку вони виготовили приблизно за 10 хвилин, використовуючи для цього різні рослини — від льону до конопель та очерету, з якого виріб виявився найміцнішим.
Таким чином, автори вважають, що мамонтові перфоровані бивні могли слугувати звичайним побутовим предметом, а не ритуальним. Водночас автори відмічають, що їхній висновок поширюється не на всі схожі артефакти. Так, зроблені з оленячих рогів предмети, які часто мають лише один отвір, скоріше за все, не підходили для вироблення мотузок.