Перехід до здорового харчування пов'язали зі збільшенням тривалості життя на десяток років

Дослідження норвезьких науковців показало, що відмова від західної дієти на користь здоровішої, з більшою кількістю овочів та меншою кількістю обробленого м'яса й солодощів, може збільшити тривалість життя на понад 10 років. Причому позитивний вплив на довголіття є тим сильнішим, чим у молодшому віці людина змінить свої харчові звички, повідомляється у статті журналу PLOS Medicine.

Що змотивувало науковців до вивчення харчування?

Загальновідомо, що харчування повинне не лише тамувати голод, а й забезпечувати організм необхідними йому поживними елементами. Між тим, властивий західним суспільствам раціон, що містить значну кількість жирів та вуглеводів і замало рослинних й необроблених продуктів, визнано не найкращим вибором для підтримання здоров'я організму. Окрім того, що неповноцінне харчування збільшує ризик набути таких хвороб як цукровий діабет другого типу та атеросклероз, його пов'язують із вищими шансами на передчасну смерть. І хоча останніми роками чимало наукових досліджень присвячено вивченню цієї теми (лише із 2017 року було опубліковано близько 250 000 наукових досліджень по нутриціології), не вистачає узагальнювальних даних, які допомогли б лікарям та чиновникам приймати правильні рішення та давати поради громадянам стосовно здорового харчування. Це спонукало науковців із Бергенського університету підсумувати наявну інформацію про вплив харчових уподобань на людське здоров'я.

Як шукали правду серед моря наукової інформації?

Дослідники зіставили наявну інформацію в сотнях наукових досліджень. Спочатку вони оцінили смертність у людській популяції, взявши за основу пов'язані з харчуванням дані з Дослідження глобального тягаря захворювань, проведеного 2019 року. Відтак з останніх високоякісних метааналізів взяли результати досліджень щодо впливу різних харчових продуктів на смертність, розділивши їх на такі категорії як: цільні зерна, фрукти, овочі, горіхи, риба, яйця, бобові, молочні продукти, червоне м'ясо, біле м'ясо, оброблене м'ясо, очищені зерна, додані рослинні олії та підсолоджені напої. Далі для зручності вчені розділили можливі раціони на три групи, беручи за основу вплив різних груп продуктів на довголіття. Так, вони розглядали: типову західну дієту із надлишком продуктів, що пов'язані зі збільшенням смертності (червоне й оброблене м'ясо, підсолоджені напої тощо); оптимізовану дієту, яка включала переважно продукти, що не мають суттєвого впливу на тривалість життя або ж пов'язані з його подовженням (цільні зерна, горіхи та інші); компромісну дієту, яка була чимось середнім між двома іншими, і є реалістичнішим варіантом, ніж оптимізована. Додатково обробивши отримані дані статистичними інструментами, автори визначили, як зміни в харчуванні у різному віці можуть вплинути на тривалість життя людини.

То що їсти й коли, щоб жити довше?

Автори роботи зазначають, що перехід від західної дієти до здоровішої у будь-якому віці пов'язаний із позитивним впливом на тривалість життя. Проте що раніше змінити своє харчування на краще, то суттєвішим буде ефект. Наприклад, якщо двадцятирічний чоловік перейде із західної на оптимізовану дієту, то має шанс прожити довше у середньому на 13 років, а якщо такого ж віку жінка — її тривалість життя очікується довшою на 10,5 року. Якщо оздоровити харчування вирішить літній чоловік або жінка у віці 80 років, то вони можуть отримати додаткові 3,4 року життя. Але, хоч найкращі результати й стосуються оптимізованої дієти, навіть частковий перехід до здоровішого харчування пов'язують із довшим життям. Так, невелика зміна раціону у 20 років може додати 6-7 років до тривалості життя, у 60 років — 4-5, а у 80 років — близько 2 років.

При переході із західної до оптимізованої дієти, схоже, найбільший позитивний вплив на довголіття чинить збільшення споживання бобових, цільних зерен та горіхів, а також зменшення в раціоні частки червоного та обробленого м'яса. Але, знову ж, ефект сильніше проявлявся у тих, хто почав здоровіше харчуватися в молодшому віці. Фрукти та овочі також зіграли роль, але їхній вплив на збільшення тривалості життя виявився меншим, оскільки їхня частка в західній дієті більше схожа до такої в оптимізованій, ніж для інших згаданих продуктів.

Науковці використали отримані ними результати для розроблення безплатного онлайн-сервісу Food4HealthyLife, що покликаний допомогти лікарям та іншим зацікавленим особам оцінювати вплив харчових звичок на тривалість життя. Але варто пам'ятати, що результати дослідження є усередненими й не дають індивідуального передбачення тривалості життя. Зрештою, хоч робота й основана на якісних наукових публікаціях і дає змогу певною мірою узагальнити наявну інформацію про вплив харчування на довголіття, вона не враховує усі чинники, що впливають на тривалість життя, як-от стрес та покращення якості медичних втручань із часом. Також не виключено, що різні продукти з однієї групи можуть мати різний вплив. Наприклад, у групу «додані олії» входить і оливкова, і соняшникова, і інші олії, чий склад та спосіб отримання відрізняються.

---