Психологія
Психологія

Перегляд відео з пілотом вселив людям хибну віру в здатність самим приземлити літак

Людям властиво переоцінювати свої знання та навички, і навіть коли це стосується таких високоспеціалізованих та складних дій як приземлення літака. Дослідження новозеландських та канадських психологів показало, що перегляд короткого відео, на якому пілот успішно саджає літак, збільшує впевненість у тому, що глядач міг би самостійно посадити літак в екстреній ситуації. Ймовірно, така ілюзія виникає через простоту сприйняття дій пілота та неможливість побачити цілісну картину без відповідних знань та досвіду, зазначається у журналі Royal Society Open Science.

GIPHY

GIPHY

Що такого зацікавило вчених у явищі самовпевненості?

Люди іноді схильні переоцінювати свої можливості, і неважливо, мова йде про приготування на перший погляд простої страви, освоєння нового музичного інструменту чи виконання виданого керівництвом завдання. Психологи та інші науковці все ще не знають достеменно, чому так відбувається, але висувають кілька можливих пояснень. Перше стверджує, що надмірна впевненість у собі виникає з бажання виглядати якомога кращим в очах інших людей. Інше ж, відоміше в популярній культурі, має назву ефекту Даннінга — Крюґера. Воно описує закономірність, за якої люди із найменшим рівнем знань або умінь у якійсь галузі схильні найвище оцінювати свою обізнаність та навички в ній. Це через те, що їхня некомпетентність не дає змоги реально оцінити свої можливості та усвідомити їх обмеженість. Також не варто применшувати роль когнітивного упередження, при якому більшість людей оцінює свої знання або уміння на рівні вище середнього. Наприклад, вважаючи, що керують автомобілем або розуміються у політиці краще за середньостатистичного громадянина.

Попередні дослідження вказують, що надмірну впевненість у собі може викликати отримання знань через легкі пояснення складних тем, навіть якщо насправді вони не сприяють глибокому розумінню певного явища. Тобто люди оцінюють свої можливості на основі того, як легко вони засвоїли інформацію. Але чи може простота сприйняття змусити людину переоцінити свої можливості у вкрай складних темах, наприклад, запевнити у здатності посадити літак після короткого демонстраційного відео? Це вирішили з'ясувати психологи новозеландських університетів Ваїкато та Отаго із канадськими колегами з Політехнічного університету Квантлен.

Людей вчили садити літаки?

Дослідження стосуються результатів 780 дорослих добровольців. Під час експерименту їх просили уявити, що вони перебувають у невеликому літаку, де немає нікого, крім них та пілота. І що в якийсь момент стається надзвичайна ситуація, внаслідок якої пілот втрачає здатність керувати літаком. Потім частині учасників показали німе відео тривалістю 3 хвилини 44 секунди, де показано процес саджання літака пілотом. При цьому у глядачів не було можливості простежити за всіма його рухами, а незалежний пілот із 35-річним досвідом назвав відео цілком безкорисним як інструктивний матеріал. Тобто воно нікого не могло навчити приземлювати літак.

Після цього кожного учасника просили оцінити за 100-бальною шкалою: наскільки вони впевнені, що могли б посадити літак і не загинути при цьому; наскільки впевнені, що могли б посадити літак так само добре, як досвідчений пілот. Додаткові запитання включали «чи ви саджали колись літак», «наскільки легко вам було уявити ситуацію» та інші, які допомагали отримати релевантні результати дослідження. Люди, які не дивилися відео, тобто представляли контрольну групу, відповідали на ці ж запитання одразу після прохання уявити сценарій.

Що показав дослід із саджанням літака?

Люди, які перед опитуванням переглянули відео з приземленням літака експертом, вище оцінювали свої можливості щодо самостійного саджання літака, у порівнянні з групою, що відео не дивилася. Причому чоловіки демонстрували помітно вищу (у середньому на 12 пунктів) впевненість, ніж жінки. Водночас більшість людей з обох груп погодилися із тим, що саджання літака вимагає дуже високого рівня підготовленості, багаторічних тренувань та досвіду.

Але ефект залежав від порядку запитань при опитуванні. Так, впевненість учасників у здатності успішно посадити літак була вищою, у порівнянні з контрольною групою, якщо запитання про можливість приземлення літака на рівні з професійним пілотом слідувало за запитанням про можливість приземлення без смертей. Ймовірно, це обумовлено проявом іншого когнітивного упередження, якорування, за якого люди схильні покладатися при прийнятті рішень на перший запропонований варіант. Якщо спершу їх просити порівняти себе із професійним пілотом, що явно висуває більше вимог, ніж просто не допустити смерті, то це дещо «приземлює» самооцінку, тому навіть просто посадка без смерті здаватиметься нелегкою справою.

Впевненість учасників в успішній посадці літака. Ліва половина - першим поставлено запитання про можливість приземлення без смерті, права - перше запитання просить оцінити можливість приземлення, як пілот. Kayla Jordan et al. / Royal Society Open Science, 2022

Впевненість учасників в успішній посадці літака. Ліва половина - першим поставлено запитання про можливість приземлення без смерті, права - перше запитання просить оцінити можливість приземлення, як пілот. Kayla Jordan et al. / Royal Society Open Science, 2022

Так автори показали, що просте споглядання за тим, як експерт здійснює надскладну роботу, вселяє в людину надмірну самовпевненість у тому, що вона може повторити його дії, коли насправді майже напевно, що не може. Що саме змушує людину переоцінювати свої можливості, поки що невідомо. На відео учасникам показували, плавне приземлення без ускладнень, але можливо, якби їм показали більш напружений процес саджання літака або ж супроводили відео інструкціями, то люди краще розуміли б свою некомпетентність і точніше оцінювали свої здібності. Крім цього, наслідки невиконання учасниками завдання, яке їх просили уявити (саджання літака), у реальності має катастрофічні наслідки. Тому вчені не виключають, що цей аспект теж може відігравати роль у схильності переоцінювати себе. Вони закликають і надалі досліджувати описане явище, щоб детальніше розібратися у його механізмах та впливі на буденне життя.