Вимірюючи температуру поверхні Місяця за допомогою Lunar Reconnaissance Orbiter, американські вчені помітили, що так звані місячні печери приблизно на 100 кельвінів тепліші за середовище навколо них. Побудувавши теплофізичні моделі, планетологи дійшли висновку, що всередині цих печер температура може стабільно лишатися у межах комфортних 17 градусів Цельсію. Це ще один привід розглядати цю частину рельєфу супутника як потенційне місце розміщення майбутніх відвідувачів Місяця. Результати роботи опубліковані у журналі Geophysical Review Letters, а коротко про дослідження переповідає NASA.
Одна з печер поблизу кратера Маріус на зображеннях камери Lunar Reconnaissance Orbiter у різному освітленні. NASA / GSFC / Arizona State University
За допомогою інструмента Diviner на борту місячної розвідувальної орбітальної станції LRO астрономи мають можливість вивчати температуру поверхні нашого супутника. Відомо, що вдень температура на Місяці сягає 127 градусів Цельсію та спадає до -173 градусів вночі. Однак зосередившись у районі імовірних місячних печер — лавових тунелів, ямних кратерів чи дійсних печер — Diviner помітив за ними значно вище теплове випромінювання вночі. Вони були приблизно на 100 кельвінів теплішими за середовище навколо. Так, використовуючи дані Diviner, планетологи з університету Каліфорнії змогли побудувати теплові моделі поверхні Місяця та вирахувати, якою може бути температура всередині цих печер.
Теплова мапа поверхні поблизу ям у Морі Спокою (а) та у Морі Мрії (b). Tyler Horvath et al. / Geophysical Research Letters, 2022
Зосередившись на одній з таких структур, циліндричній западині імовірною глибиною у 100 метрів, яка знаходиться у Морі Спокою, вчені дійшли висновку, що температура у постійно затіненій частині печери майже не змінюється протягом переходів день-ніч та тримається на рівні комфортних 17 градусів Цельсію. Таким чином, якщо вдасться підтвердити існування достатньо глибоких печер на Місяці, вони можуть стати укриттям зокрема і від значних перепадів температур для майбутніх місій на супутник.
Майже на кожному кам'янистому тілі Сонячної системи планетологи припускають існування печер, утворених процесами магматизму або сейсмоактивністю. На Місяці таких підтвердили 16, діаметром від 15 до 150 метрів. На Марсі їхнє існування тільки підозрюють, однак також вважають їх гарним прихистком від впливу радіації, причому не лише для майбутніх астронавтів, а і для будь-якого життя, яке могло існувати на Червоній планеті.