Канадські дослідники показали, що поширені синантропні павуки уникають місць, які відвідували мурахи руді мірміки. Ймовірно, у такий спосіб павуки намагаються оминути зустрічі з мурахами, жертвою яких вони можуть стати. Дослідження може посприяти розробленню безпечних засобів для відлякування павуків від помешкань, зазначають автори у статті журналу Royal Society Open Science.
Gary Alpert / Wikimedia Commons
Чому це важливо?
Арахнофобія — це одна з найпоширеніших фобій у людському суспільстві, яка проявляється сильною боязню павуків. Через це чимало людей вдаються до методів фізичного та хімічного контролю павуків навколо та всередині будинків. Способи фізичного позбування цих членистоногих полягають у герметизації шпарин у стінах, прибиранні павутин, зменшенні вологості та зовнішнього освітлення, яке приваблює комах, на яких полюють павуки. Такі дії можуть бути ефективними, але ненадовго. Хімічні методи боротьби з небажаними тваринами в будинку полягають у застосуванні інсектицидів. Утім, павуки з легкістю можуть їх уникати, а ось комахи, часто корисні, можуть від них постраждати. Більш екологічно дружнім варіантом може бути використання природних речовин з потенціалом до відлякування павуків, але їхня ефективність не підтвердилася у дослідах. Тому вчені з Університету Ванкувера взялися за пошуки рішень для арахнофобів, які були б одночасно дієвими та не шкодили довкіллю.
Як вчені підійшли до розв'язання проблеми?
Вони звернули увагу на свідчення інших вчених у наукових статтях. У них вказувалося, що в місцях, де більше мурах, спостерігається менше павуків. Це можна пояснити тим, що мурахи іноді нападають на павуків, тому останні намагаються їх уникати. Дослідники у новій роботі вирішили з'ясувати, чи виділяють мурахи якісь речовини, які відлякують павуків.
Для експериментів вчені зібрали робочих мурах трьох різних видів — рудої мірміки (Myrmica rubra), чорної садової мурахи (Lasius niger) і західної мурахи-теслі (Camponotus modoc), а також самок чотирьох видів поширених у Північній Америці павуків — стеатоди великої (Steatoda grossa), західної чорної вдови (Latrodectus hesperus), павука-хрестовика (Araneus diadematus) та хатнього павука-бродяги Tegenaria agrestis. Спочатку науковці давали змогу мурахам різних видів бігати по фільтрувальному папері в скляному контейнері, а потім випускали туди павуків та спостерігали за тим, де вони віддають перевагу заселитися.
Які результати дослідження?
Стеатоди, чорні вдови та павуки-бродяги явно уникали фільтрувального паперу, по якому проходили мурахи рудої мірміки. Павуки-хрестовики теж не надто часто навідувалися до такого паперу, але уникання було помітно меншим. Усі четверо видів павуків зовсім не проявили занепокоєння при відвідуванні місць, на яких побували чорні садові мурахи або мурахи-теслі.
Вчені пояснюють більше уникання павуками рудих мірмік тим, що ці мурахи суттєво агресивніші за інші досліджувані види й часто атакують павуків, які потрапляють на їхню територію. Поки що науковці не виявили, яку саме речовину виділяють мурахи, яка відлякує павуків. Але вони припускають, що її синтетичний аналог можна було б використовувати як безпечний для довкілля репеллент проти павуків.