Науковці зі США та Великої Британії з'ясували, що добробут папуг, утримуваних у неволі, можна покращити, дозволивши тваринам регулярно комунікувати з представниками свого виду за допомогою відеодзвінків. Дослідження за участі 18 папуг та їхніх власників показало, що птахи отримують вигоду від спілкування одне з одним через відеозв'язок, зокрема стають грайливішими чи впевненішими. Дослідження оприлюднене на конференції CHI '23: Proceedings of the 2023 CHI Conference on Human Factors in Computing Systems.
Northeastern University
Навіщо папугам відеодзвінки?
Усі тварини потребують спілкування із представниками свого виду, особливо це стосується видів, які не одомашнені людиною. Наприклад, папуги, що їх часто утримують як улюбленців, часто є домашніми усього одне-два покоління, тож вони не пристосовані до життя у домі і багато їхніх потреб не покриваються. Хоча відповідальні власники намагаються збагатити їхнє середовище, щоб зменшити стрес від неволі, забезпечити їм комунікацію з представниками свого виду не завжди можливо. Тож вчені Північно-східного університету з колегами Університету Глазго та Массачусетського технологічного інституту припустили, що як і людям, папугам можуть допомогти відеодзвінки одне з одним.
Northeastern University
Як папуги зв'язувалися одне з одним?
Птахи телефонували одне одному за допомогою своїх власників, чому попередньо навчилися протягом двох тижнів. Бажаючи поспілкуватися з іншим папугою, вони повідомляли про це дзвіночком, а потім показували на екрані планшета на фотографію папуги, з яким хотіли б побачитися. З іншого боку лінії папуга повідомляв власнику рухами голови, чи хоче прийняти дзвінок. Тваринам давали спілкуватися максимум п'ять хвилин за раз, і в більшості випадків вони використовували весь доступний їм час. Вони формували прив'язаність до нових друзів, ініціюючи з ними зв'язок. А під час дзвінків папуги спілкувалися голосом, переймали одне від одного вокалізацію та рухи, а іноді навіть навчалися шукати їжу чи літати.
Власники повідомили, що їхні улюбленці добре сприйняли ідею відеодзвінків. Деякі віддавали перевагу програмі для дзвінків, всупереч тому, що мали доступ до інших застосунків на планшеті, за взаємодію з якими отримували ще й ласощі. Інші частіше демонстрували грайливу поведінку під час дзвінків або стали після них впевненішими чи спокійнішими. Тож автори вважають, що практика відеодзвінків може допомогти покращити добробут птахів у неволі, але слід провести наступні дослідження, щоб зрозуміти її довгостроковий вплив.