Австралійські науковці представили спосіб боротьби із нашестям здичавілих котів в Австралії за допомогою отруйної капсули. Вона призначена для імплантації під шкіру потенційній здобичі котів, але вивільняє отруту лише під дією котячого шлункового соку, тобто після поїдання ними. Результати опубліковані в журналі ACS Applied Polymer Materials.
Навіщо оборонятися від котів?
Австралія має дуже вразливий тваринний світ, обумовлений тривалим ізольованим розвитком. І багато тварин, які є звичними для інших місцевостей планети, на південному континенті чужі, не мають власних стримувачів, а тому активно розмножуються, витісняють і знищують місцеві види. Такими є і свійські коти (Felis catus). Щороку вони знищують понад 450 мільйонів одних лише ендемічних ссавців Австралії, багатьох із яких призвели до вимирання. Та група вчених з Університету Південної Австралії, Університету Аделаїди та Університету Нового Південного Вельсу запропонували розв'язання проблеми.
Як рекомендують стримувати чужинців?
Науковці вбачають рішення у крихітних підшкірних імплантатах, призначених для введення ссавцям, якими часто живляться коти. Він містить отруту натрію фторацетат, яка сильно токсична для ссавців. Утім, через те, що міститься в бобах австралійської рослини гастролобіум, місцеві тварини до неї пристосовані. Окрім того, оболонка капсули складається із полімеру, який розчиняється лише за pH, відповідного шлунку котів. Таким чином, автралійським ссавцям імплантат не шкодитиме, але якщо їх з'їсть кіт, то капсула під дією його шлункового соку розчиниться і смертельно його отруїть. Цей кіт більше не вбиватиме місцеві види.
Наскільки підхід ефективний?
У статті вчені описують випробування капсул на лабораторних пацюках. Імплантати показали високу стабільність у тілі тварин, не спричинили запальних процесів і залишалися неушкодженими протягом 12 тижнів спостереження.
Вчені хотіли провести ще одне дослідження в польових умовах, імплантувавши отруйні капсули кільком білбі, групу яких попередньо загородили, щоб вони не втекли, і щоб коти мали до них доступ. Утім, випробування провалилося через стрімке збільшення на території популяції мишей. За наявності великої кількості легкої й доступної здобичі, коти не цікавилися білбі. Тож довелося зачекати із білбі, поки мишача популяція не піде на спад і коти не почнуть знову шукати поживу серед місцевих видів.
Про інвазійні види, зокрема про горе Австралії через них, ми детальніше розповідали в матеріалі «Біологічні інвазії. Як екзотичні квіти в саду можуть спричинити екологічне лихо?».