Біологія
Біологія

Немовлята припустили спорідненість осіб на основі їхнього обміну слиною

Американські науковці стверджують, що немовлята можуть визначати близькість соціальних зв'язків між людьми на основі того, чи обмінюються ці люди слиною. Досліди показують, що маленькі діти вже у віці восьми місяців схильні вважати ближчими осіб, які цілуються, діляться їжею або посудом чи інакше взаємодіють, ділячись слиною. Це вказує, що люди вже у дуже ранньому віці самостійно розвивають здатність розрізняти спорідненість між особами на основі особливостей їхніх взаємодій, зазначається у статті журналу Science.

FirstCry Parenting

FirstCry Parenting

Навіщо маленьким дітям визначати близькість соціальних зв'язків?

У перші роки життя діти є зовсім не самостійними і повністю залежать від опіки дорослих. Між тим, не кожна доросла людина однаково ставиться до конкретної дитини й зацікавлена у її добробуті. Це стосується в основному лише родичів, особливо батьків, та інших близьких людей. Тож із маленького віку діти вчаться розпізнавати, хто є їхніми близькими людьми, а значить варті довіри та прийдуть на допомогу, якщо до них звернутися. Найпростішим способом навчитися ідентифікувати, хто є хто одне одному, є пояснення дорослих через словесну комунікацію. Але проходить кілька років, перш ніж дитина зможе розуміти людську мову, тоді як попередні дослідження припускають, що навіть немовлята можуть розрізняти структуру й близькість соціальних зв'язків між людьми. Поки що не зовсім зрозуміло, яким чином їм це вдається, та є припущення, що вони можуть орієнтуватися на взаємодії, які включають обмін слиною. Зрештою, поцілунки або розділення посуду найчастіше відбуваються між людьми з тісними зв'язками, часто родинними. Перевіркою цієї гіпотези зайнялися науковці з Гарвардського університету та Массачусетського технологічного інституту за участі понад сотні дітей.

Якою була роль дітей у дослідженні?

Науковці провели кілька дослідів, під час яких дітям демонстрували різні взаємодії людей. До першого залучили 113 учасників віком від 5 до 7 років, яким показували комунікацію намальованих персонажів, наприклад, дівчинки, яка п'є сік через трубочку, її сестри та подруги. Відтак дітей запитували, із ким, на їхню думку, радше поділиться напоєм дівчинка. Більшість із них відповіли, що персонаж, найімовірніше, поділився напоєм із членом сім'ї, тобто сестрою. Цей дослід показав, що у ранньому віці діти вже розуміють, що взаємодії, при яких відбувається обмін слиною, відбуваються частіше в межах сім'ї.

У наступному досліді вирішили перевірити наявність подібного мислення у молодших дітей. Цього разу було залучено 46 американських немовлят віком від 8,5 до 18,5 місяців, яким представляли відеозаписи зі взаємодією актрис із лялькою. Спочатку вони бачили, як лялька їсть із однією із актрис один і той самий шматочок апельсина, а з іншою актрисою грається з м'ячем. У наступному епізоді лялька перебувала поміж двома жінками і плакала. У цей час вчені ретельно спостерігали за реакцією немовлят. Вони припустили, що якщо ці діти теж розуміють близькість зв'язків на основі досвіду обміну слиною, то при спостереженні за лялькою в стані стресу вони уважніше стежитимуть за актрисою, яка ділилася з лялькою їжею, оскільки вона має бути в тісніших зв'язках із нею, а значить з більшою ймовірністю втішатиме ляльку.

Як поводилися немовлята при спостереженні за ляльковою виставою?

Як молодші, так і старші немовлята, коли побачили ляльку, яка плаче, у першу чергу подивилися на актрису, яка ділилася із нею їжею. Причому погляд на цю жінку був ще й помітно тривалішим, ніж на ту, із якою лялька лише гралася. Тоді вчені провели контрольні досліди з іншою групою учасників, де ляльки взагалі не було або ж вона замінювалася на нову, яка плакала. У цих випадках діти не демонстрували схильності дивитися на жінку, яка ділилася їжею в попередньому епізоді. Це говорить про те, що немовлята справді орієнтуються на обмін слиною при визначенні близькості соціальних зв'язків. Результати були подібними і в наступному експерименті, який провели за участі дітей різної раси, етнічності, економічного статусу родини та географічної приналежності.

Відсоток випадків (зліва) та часу (справа), коли діти дивилися спершу на жінку, яка ділилася з лялькою їжею. Ashley J. Thomas et al. / Science, 2022

Відсоток випадків (зліва) та часу (справа), коли діти дивилися спершу на жінку, яка ділилася з лялькою їжею. Ashley J. Thomas et al. / Science, 2022

Для більшої надійності автори провели ще один дослід, у якому обмін слиною був ще більш явним. Немовлята віком від 8,5 до 18,5 місяців спостерігали за тим, як одна з актрис облизала свій палець, потім помістила його до рота ляльки й повернула до свого рота. Тоді як із іншою лялькою взаємодія відрізнялася: замість облизування пальця, жінка торкнулася спочатку власного лоба, потім — лоба дитини. Цього разу вчені спостерігали, на котру ляльку дивитимуться більше діти, коли актриса почне плакати й демонструвати стрес.

Подібно до минулого разу, діти віком 16,5-18,5 місяців подивилися спершу й утримували погляд на ляльці, яка обмінялася з актрисою слиною. Проте серед молодших дітей у віці 8,5-10 місяців схильності спершу дивитися на цю ляльку не помітили, хоча тривалість погляду на неї теж була більшою.

Науковці роблять висновок, що якщо немовлята бачать незнайомих людей, які обмінюються слиною, то вважають, що між ними є близький зв'язок. Можливо, це допомагає їм визначати спорідненість між їхніми доглядальниками (наприклад, відрізняти батьків, сиблінгів та бабусь і дідусів від нянь та вихователів у садочку). Водночас автори вказують і на обмеження своєї роботи. Із цього дослідження не зрозуміло, чи відрізняють діти позитивну й негативну взаємодію з обміном слиною. Наприклад, чи вважатимуть вони близькими двох осіб, якщо одна продемонструє агресію та зневагу й плюне на іншу. У майбутньому вчені також хочуть з'ясувати, чи розуміють діти подібним чином ширшу структуру соціальних зв'язків. Приміром, чи вважають вони більш сприйнятливим обмінюватися слиною із близькими друзями батьків, у порівнянні з менш близькими.