Філософ Девід Чалмерс (David Chalmers) переміг нейронауковця Крістофа Коха (Christof Koch) за результатами суперечки, початої ще 1998 року. Тоді двоє вчених побилися об заклад, що до 2023 року вдасться розгадати таємницю свідомості, виявивши відповідальні за неї нейрони. Філософ не підтримував це припущення і зрештою виявився переможцем. Це погодили обоє учасників парі на щорічній зустрічі Асоціації досліджень свідомості у Нью-Йорку, повідомляє сайт Nature.
Девід Чалмерс і Крістоф Кох на цьогорічній зустрічі Асоціації досліджень свідомості у Нью-Йорку. Jesse Winter for Nature
З чого виросла суперечка?
Свідомість залишається одним з найбільш звичних та найменш зрозумілих аспектів людського життя. І Кох, і Чалмерс присвятили її вивченню значну частину своєї кар'єри. Коли 25 років тому Кох запропонував парі, поставивши на кону вино, на арену нейронаук вийшла технологія функціональної магнітно-резонансної томографії мозку. Вона дозволяє у режимі реального часу виявляти зв'язок частин мозку з окремими процесами. Разом із тим, активно розвивалася технологія оптогенетики, завдяки якій можна контролювати й перевіряти функції окремих нейронів у мозку тварин. Нейронауковцю здавалося, що з такими досягненнями розкриття механізмів свідомості є справою кількох років і точно вирішиться в наступні 25 років, із чим не погодився філософ Чалмерс.
Крістоф Кох виносить ящик вина переможцю парі. Jesse Winter for Nature
Чому не знайшлися відповіді про свідомість?
За цю чверть століття дослідження розкрили багато нейронних механізмів, але свідомість залишається малозрозумілою. Про парі двох вчених забули, поки його не пригадав науковий журналіст Пер Снапруд (Per Snaprud), який брав інтерв'ю у Чалмерса у 1998. Тоді Кох і Чалмерс брали участь у дослідженні, під час якого перевіряли дві основні гіпотези для пояснення свідомості.
Одна з гіпотез, теорія інтегрованої інформації, стверджує, що свідомість утворена особливим типом нейронного зв'язку у задній частині кори мозку, яка активна під час певного переживання, наприклад, споглядання зображення. Натомість інша, теорія глобальної мережі робочого простору, відстоює думку, що свідомість виникає тоді, коли інформація передається на початку й у кінці переживання через взаємопов'язану мережу нейронів мозку із залученням префронтальної кори. Шість незалежних лабораторій, які перевіряли правдивість цих гіпотез, отримали результати, які не підкріплюють повною мірою жодну з них. А це означає, що потрібно більше досліджень, щоб розібратися у природі свідомості.
Тож напередодні цьогорічної зустрічі Асоціації досліджень свідомості Кох, який хоч і не хотів визнавати поразку, придбав ящик хорошого португальського вина. Він сказав, що подовжив би термін парі ще на 25 років, зважаючи на те, що методи вивчення стають дедалі кращими, і на те, що з його віком він не може чекати довше.