Жуки-могильники, які на личинковій стадії недоотримали піклування від батьків, у дорослому віці краще піклуються про власне потомство, ніж більш доглянуті родичі. Це з'ясували американські біологи та описали у дослідженні, що наразі опубліковане у вигляді препринта на сайті bioRxiv.
Жук-могильник годує личинок. Syuan-Jyun Sun / Wikimedia Commons
Як піклуються про дітей жуки-могильники?
Жуки-могильники (Nicrophorus) належать до родини мертвоїдів (Silphidae), але вирізняються з-поміж інших розвиненою турботою про потомство, причому як самки, так і самці. Вони закопують у землю знайдених на поверхні мертвих тварин, щоб годувати ними своє потомство, за що й отримали назву могильників. Там вони живляться трупами, відригуючи напівперетравлену їжу для личинок, щоб ті самостійно її їли з трупів і вчи, або ж безпосередньо годують їх при контакті. Зважаючи на таку залежність потомства від батьків, вчені Університету Джорджії зацікавилися, чи впливає якість піклування про личинок на те, якими вони самі будуть батьками.
Як вивчали батьківські навички жуків?
Науковці провели досліди з 36 сім'ями могильників виду Nicrophorus orbicollis. У кожній з них була самка та личинки — власні й чужі, яким надали достатньо їжі для харчування. Однак у половині сімей вчені давали матерям природно турбуватися про потомство, а в інших — розділяли їх усього через шість годин після взаємодії, забираючи самку. Личинки у групі природного догляду розвивалися швидше і в дорослому віці досягли 500 міліграмів ваги, тоді як недоглянуті розвивалися повільніше і набрали вагу до 373 міліграмів.
Надалі вчені дали новому поколінню завести власне потомство й спостерігали за поведінкою жуків. Більшість із них, як самці, так і самки, не покидали своїх личинок, але годували їх по-різному. Ті, які у дитинстві були менш доглянутими через розлучення з матір'ю, своїх личинок приблизно на 10 відсотків більше годували відригуючи їм їжу безпосередньо при контакті. Хоча харчування напівперетравленою їжею на самому трупі не відрізнялося у личинок різних батьків і вони набирали вагу однаково. Однак результати свідчать, що турбота, яку надають жуки-могильники своїм личинкам, визначає умови зростання їхніх внуків. Схоже, недоглянуті особини компенсують нестачу турботи про них на власному потомстві, а не стають недбайливими батьками і самі, як можна було б очікувати.