Команда NASA врешті взялася за вивчення зразка місячного ґрунту, який привезла на Землю місія «Аполлон-17» ще у грудні 1972 року. Зразок має ім'я ANGSA 73001 та був під опікою Дирекції з досліджень астроматеріалів Космічного центру Джонсона (Johnson Space Center in Houston by the Astromaterials Research and Exploration Science Division, ARES).
Гаррісон Шмітт збирає зразки за допомогою граблів. Автор фото — Юджин Сернан. Eugene Cernan / NASA
Чому зразок чекав майже пів століття і чому за нього взялися лише зараз?
Сьогодні NASA активно займається своєю програмою з «повернення людей на Місяць» «Артеміда». У рамках цієї ж програми, до речі, про співпрацю з космічним агентством домовилася і Україна. І розуміння місячної геології є надзвичайно важливим, якщо на супутнику планують будувати постійну базу. А таке довге зберігання обумовлено тим, щоб вчені, яким з часом стають доступними все більше технологій, могли застосувати їх. Тож хоч астронавтам політ на Місяць відклали ще на рік, до 2025, незаймані досі вченими зразки ґрунту свого часу вже дочекалися.
50 років тому астронавти місії «Аполлон-17» Юджин Сернан (Eugene Cernan) і Гаррісон Шмітт (Harrison Schmitt) у місячній долині біля Моря Спокою встромили у поверхню супутника 36-сантиметрові трубки, які, вже наповнені ґрунтом та завакуумовані, потрапили на Землю. З того часу ця трубка дбайливо зберігалася у ще одній, захисній зовнішній вакуумній трубці з регульованою атмосферою у дослідницькій лабораторії.
У цій трубці не лише зразки ґрунту, а і леткі речовини, які потрапили у процесі збирання. Тому і розконсервування трубки потребує обладнання, яке дасть змогу ідентифікувати ці речовини, наприклад лід і вуглекислий газ, до того, як вони зникнуть за кімнатної температури лабораторії. Результати з аналізу газів і ґрунту очікують вже цієї весни, повідомляє агентство