Дослідники з Ізраїлю та США знайшли й розшифрували найстаріше з відомих речень, побудованих із літер алфавіту, яке залишили древні ханаанці. Це надпис на гребені віком близько 3 700 років, який мовить «Хай цей гребінець викорінить вошей із волосся та бороди». Про знахідку повідомляють у статті Jerusalem Journal of Archaeology.
Гребінець із Лахішу віком 3 700 років з надписом на абетці по центру. Daniel Vainstub et al. / Jerusalem Journal of Archaeology, 2022
Хто такі ханаанці і чим цікава їхня абетка?
Одними з перших додумалися викладати свої думки на письмі у вигляді літер мешканці древнього Ханаану приблизно у 1800-х роках до нашої ери. До того часу письмо утворювали символи, якими позначалися не окремі звуки, а цілі слова або склади. Прикладом цього є давньоєгипетські ієрогліфи, якими ханаанці, найімовірніше, й надихалися при створенні свого алфавіту. Утім, дотепер про становлення цього письма мало що відомо. До наших часів збереглися поодинокі букви або слова, переважно на глиняному посуді, які без контексту позбавлені сенсу. Та вченим із Єврейського університету в Єрусалимі та Південного адвентистського університету в США з колегам вдалося знайти найдавніше змістовне та доволі зрозуміле й сучасним людям речення древньою мовою ханаанців — побажання вивести надокучливих протягом усієї історії людства вошей.
Де знайшли повідомлення?
Більшість ханаанських літер були знайдені на речах зі стародавнього міста Лахіш на півдні Ханаану, що зараз на території Ізраїлю. Нова знахідка теж звідти — це гребінець зі слонової кістки із зубчиками з двох сторін, які давно обламалися. Його знайшли ще 2016 року у культурному шарі, датованому VII-VI століттями до нашої ери. Однак вирізьблений надпис привернув увагу лише цього року, і його стиль вказує, що він із ранньої стадії розвитку абетки, а отже, вік гребінця приблизно на тисячоліття більший за вік шару, у якому його знайшли.
Гребінь має компактні розміри, сягаючи усього 3,6 сантиметра в ширину та 2,5 сантиметра у висоту. З однієї його сторони розташовувалося шість товстих зубців, призначених для розплутування волосся. З іншого боку колись було чотирнадцять тонких зубців, які покликані видалити воші й гниди з волосся — на це вказують рештки екзоскелета головної воші (Pediculus humanus capitis), виявлені між зубцями під мікроскопом, а також вирізьблений по центру гребінця надпис.
Надпис на гребені. Daniel Vainstub et al. / Jerusalem Journal of Archaeology, 2022
Надпис утворений сімнадцятьма літерами шириною 1-3 міліметри (із них лише дві не збереглися), які формують сім слів. Речення, що є першим розшифрованим з мови ханаанців і яке вказує на безпосереднє призначення об'єкта, можна перекласти як «Хай цей гребінець викорінить вошей із волосся та бороди».