Одні з найбільших каньйонів на Місяці, що сягають трьох кілометрів у глибину, сформувалися всього за десять хвилин, визначили астрономи. На їхню думку, цього короткого часу було достатньо, щоб потоки уламків від зіткнення Місяця з астероїдами пройшлися супутником та лишили за собою ці заглиблення. Результатами свого відкриття науковці поділилися у Nature Communications.
Вид на каньйони з космосу — вони виглядають як два «промені», що тягнуться з краю кратера Шредінгера. NASA / SVS / Ernie T. Wright
Як з’ясували походження каньйонів?
У своїй роботі науковці зосередилися на каньйонах, що знаходяться у кратері Шредінгера. У довжину ці структури сягають 270 і 280 кілометрів, а у глибину — 2,7 та 3,5 кілометра. Раніше їх детально вдалося мапувати завдяки орбітальній станції Lunar Reconnaissance Orbiter, а тепер дослідники використали ці дані, щоб змоделювати появу каньйонів. Зокрема вони відтворювали траєкторію падіння астероїда або комети, внаслідок якого 3,81 мільярда років тому виник кратер.
Отримане моделювання показало, що кратер Шредінгера виник через удар тіла діаметром близько 25 кілометрів. Від удару утворилися масивні уламки порід кори Місяця діаметром від 2,3 до 5,2 кілометра, що відтак рухалися зі швидкістю від 0,95 до 1,28 кілометра на секунду. Падаючи назад на поверхню супутника вони спричиняли її руйнування, зокрема вирізьбили відомі сьогодні каньйони. Відкриття науковців стане у пригоді майбутнім місіям з висадки астронавтів на Місяць, адже тепер відомо, що біля кратера Шредінгера мають бути місця із меншою кількістю уламків від удару. У них астронавти зможуть легше дістатися до первісних порід Місяця, які здебільшого приховані під матеріалом від ударів астероїдами.
- Кратер Шредінгера знаходиться на зовнішньому краї ще більшого кратера — басейна Південний полюс — Ейткен. І нещодавно виявилося, що цей кратер ще кругліший, ніж вважалося. Це свідчить, що астероїд, який його створив, упав на Місяць майже перпендикулярно.