Геонауки
Геонауки

Над українською антарктичною станцією вперше запустили радіозонди

Українські метеорологи, що працюють на антарктичній станції «Академік Вернадський», повідомили про успішний запуск радіозондів вперше з «британських часів», тобто вперше за понад чверть століття. Радіозонди запустили на гелієвих кульках на висоту близько 20 кілометрів. Вони допомагатимуть у метеодослідженнях, вимірюючи низку параметрів: від температури повітря до швидкості вітру. Про це повідомляє Національний антарктичний науковий центр на своєму сайті.

Antarcticcenterua / Instagram

Antarcticcenterua / Instagram

Як давно вчені запускають гелієві кульки?

Радіозонди, що запускаються з землі, є метеорологічними приладами, які використовуються для вимірювання температури, вологості, тиску, швидкості та напрямку вітру у верхніх шарах атмосфери. Туди пристрій перенесе повітряна куля, наповнена воднем або гелієм. Залежно від розмірів повітряної кулі, яку оберуть метеодослідники, через деякий час вона лусне, а сам датчик впаде на Землю. Тому їх іноді навіть знаходять на дахах. А під час польоту радіозонд постійно передає дані про температуру, вологість і тиск атмосфери на автоматизоване наземне обладнання, яке потім перетворить ці дані на повідомлення про погоду.

На антарктичній станції «Академік Вернадський» кульки з радіозондами з'явилися вперше — до цього їх запускали ще за часів британської станції «Фарадей», тобто понад чверть століття тому. Перші два запуски вчені здійснили 10 квітня о 15 годині дня та 3 годині ночі за київським часом або о 9 вечора та 9 ранку за місцевим часом на станції. У запуску взяли участь метеорологи Олександр Афтенюк, Олександр Надточій, Анастасія Чигарева, а також Ярослав Дозоров.

Antarcticcenterua / Instagram

Куди полетіли кульки?

Радіозонди прикріпили до наповненої гелієм кульки, яка підійме їх на висоту близько 20 кілометрів. У режимі реального часу датчик передаватиме через антени та радіоприймач дані з усієї тропосфери, де розвиваються циклони та антициклони, формується погода. Він вимірюватиме низку параметрів, а зокрема температуру та вологість повітря, швидкість і напрямок вітру. До цього українські метеорологи «Вернадського» працювали лише з даними приповерхневого моніторингу — з висоти до двох метрів. Річний запас гелію для запуску кульок вченим привіз український науково-дослідний криголам «Ноосфера», який дістався Антарктики 31 березня.

Дослідження проводитимуть у рамках міжнародної ініціативи «Рік полярного прогнозування», у ході якої метеорологи з різних станцій ділитимуться результатами своїх досліджень. За словами наукового центру, близько десятка антарктичних станцій проводять постійний моніторинг атмосфери за допомогою радіозондів, що дає змогу відслідковувати, як змінюється атмосфера в часі. Українські науковці також планують перейти до регулярного моніторингу атмосфери за допомогою радіозондування і зокрема вже планують дослідження навесні, коли в районі станції з'явиться «озонова діра» — локальне падіння концентрації озону в стратосфері.