Єдина мутація наділила біглів аутизмом. Вони стали гірше розпізнавати обличчя

Мутація всього одного гена в собак породи бігль викликала в них подібний до розладу аутистичного спектра стан і завадила розпізнавати обличчя людей та інших собак. Цю ж мутацію в людей пов’язують із проблемами з розпізнаванням облич, які можуть лaежати в основі труднощів з соціалізацією в людей з аутизмом. Науковці сподіваються, що вивчення цієї мутації на собаках допоможе розробити кращу підтримувальну терапію для людей з розладами аутистичного спектра, які стикаються з труднощами в соціалізації. Дослідження опублікували в журналі Science Advances.

Тест на розпізнавання облич, який проходили біглі з мутацією. Їм показували пари зображень, які містили собаку та людину, бігля та собаку іншої породи, а також — собаку чи людину та неживий об'єкт. Yuan et al. / Science Advances, 2025

Як дізналися про нездатність собак розпізнавати обличчя?

Для дослідження обрали саме собак, адже вони відомі своєю здатністю розпізнавати обличчя, якої немає в інших піддослідних тварин, таких як гризуни. Тоді в частини піддослідних біглів науковці навмисно викликали мутацію гена SHANK3, який у людей з розладами аутистичного спектра пов’язують з гіршим розпізнаванням облич або їх униканням. Науковці порівнювали активність мозку та поведінку таких біглів із контрольними, у яких мутації не викликали.

Як виявилося, коли біглям з мутацією SHANK3 показували фото облич людей чи інших собак, вони реагували на них так само, як і на зображення неживих об’єктів. Зокрема, собаки з мутацією рідше затримували погляд на обличчях, ніж це робили біглі без мутації. У них також була нижчою активність мозку в ділянці скроневої кори, яка бере участь у розпізнаванні облич.

• Водночас інша команда науковців засумнівалася, що собаки вправні у розпізнаванні облич, адже активність їхнього мозку не змінилася, незалежно від того, споглядали вони обличчя чи потилицю людини чи іншої собаки.